Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. Вміст статті може потребувати приведення до нейтрального викладу інформації. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.

ТОВ «Систем Кепітал Менеджмент»

Тип	інвестиційна компанія
Правова форма	товариство з обмеженою відповідальністю[d]
Галузь	гірничо-металургійна, енергетична, телекомунікаційна, банківська, нерухомість
Засновано	2000
Штаб-квартира	Київ
Ключові особи	Попов Олег Миколайович (керівництво) Ахметов Рінат Леонідович (акціонер)
Власник(и)	Рінат Ахметов
Співробітники	150 тис.
Дочірні компанії	Метінвест, ДТЕК, ПУМБ, Укртелеком, UMG, Лемтранс, ЕСТА Холдінг, ЦУМ Київ, HarvEast Holding
Код ЄДРПОУ	31227326
scm.global
System Capital Management у Вікісховищі

ТОВ «System Capital Management» (SCM) — українська інвестиційна компанія, що володіє підприємствами в Україні, Польщі, Хорватії, Румунії, Греції, Іспанії, Італії, Болгарії, Британії та США. Інвестує в гірничо-металургійну галузь (Metinvest, Нідерланди), енергетику (DTEK, Нідерланди), видобуток корисних копалин, банківський та фінансовий сектор (ПУМБ), телекомунікації (Укртелеком), нерухомість (ЕСТА Холдінг), роздрібну торгівлю (ЦУМ Київ), сільське господарство (HarvEast), сферу логістики (Лемтранс).

Єдиним власником та інвестором SCM є український олігарх Рінат Ахметов. Олег Попов здійснює управління групою з 2006 року та очолює з листопада 2018 року її основну інвестиційну компанію — SCM Holdings Limited.

Компанію засновано 15 листопада 2000 року у Донецьку^[1]. 2006 року окремі операційні активи SCM були об'єднані у холдинги, яким було передано права на володіння та управління ними. Так було сформовано два основні холдинги — Метінвест (гірничо-металургійний бізнес) та ДТЕК (енергетичний бізнес). Також змінилася роль SCM у системі управління компанії: від операційного управління окремими активами вона перейшла до стратегічного управління сформованими галузевими холдингами чи напрямками бізнесу.

SCM у 2023 році подала позов до до Міжнародного суду проти РФ за знищення своїх активів^[2]. 2022 року Ринат Ахметов також позвався до Росії в ЄСПЛ через мародерство^[3].

У інвестиційний портфель SCM входить близько 250 підприємств у гірничо-металургійній, енергетичній, телекомунікаційній галузях, у банківському секторі, у сфері нерухомості й інших галузях.

Корпоративне управління SCM виконують ТОВ Систем Кепітал Менеджмент (стратегічне управління), SCM Holdings Ltd. (володіння корпоративними правами активів SCM)^[4][5]

Підприємства, де СКМ є мажоритарним акціонером та володіє 50 % чи більше відсотками компанії. До портфелю SCM входять^[6]:

• металургійна та гірничодобувна промисловість — Метінвест Холдинг;
• енергетика, включаючи ВДЕ та нафтогазову галузь — ДТЕК;
• банківська та фінансова сфера — Перший український міжнародний банк (Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ));
• телекомунікації — Укртелеком;
• видобуток корисних копалин, венчурні інвестиції в Україні — Umgi;
• нерухомість — Еста Холдинг;
• транспорт та логістика — Лемтранс^[7]
• сільське господарство — HarvEast Holding;
• роздрібна торгівля — ЦУМ (Київ)
• футбольний клуб «Шахтар».

У ході розпочатої в 2006 році програми корпоративної реструктуризації окремі операційні активи групи СКМ були об'єднані в галузеві холдинги, яким було передано права на володіння і управління активами. Так було сформовано основні холдинги групи СКМ — Метінвест (гірничо-металургійний бізнес), ДТЕК (енергетичний бізнес), ЕСТА (нерухомість), Сьогодні-Мультимедія (видавничий бізнес), Гірничі машини (машинобудування) та інші. Останніми у 2011 році у групі СКМ з'явилися холдингові компанії Портінвест (транспортний бізнес)^[8] та Harveast Holding (сільськогосподарський бізнес у партнерстві з групою Смарт-Холдинг)^[9]. Також змінилася роль компанії СКМ в системі управління групою: від операційного управління окремими активами вона перейшла до стратегічного управління сформованими галузевими холдингами або напрямками бізнесу групи.

У 2018 році вже було подано позов до арбітражного суду в Гаазі з енергетичних активів ДТЕК в анексованому Криму.

У квітні 2023 року було ініційовано арбітраж щодо компенсації росією всіх збитків, заподіяних внаслідок втручання у діяльність або експропріацію активів та інвестицій так званими «ДНР» та «ЛНР» під керівництвом чи контролем росії у 2014—2017 роках.

У листопаді 2023 року Міжнародний арбітражний суд у Гаазі повністю задовольнив позов ДТЕК проти Росії за захоплені активи в незаконно анексованому Криму. Арбітраж присудив Росії виплатити ДТЕК компенсацію збитків у розмірі $267 млн, що включає відсотки та судові витрати на дату рішення. Нарахування відсотків триватиме аж до повної сплати всієї суми збитків.

• ДТЕК виділив понад 1 млрд грн на військову та гуманітарну допомогу, надавши безкоштовну електроенергію на 350 млн грн більш ніж 100 об'єктам критичної інфраструктури, включаючи лікарні, військові об'єкти, хлібопекарні та водоочисні споруди у Київській, Донецькій та Дніпропетровській областях^[10]. Фахівці ДТЕК відновили електропостачання мільйонів будинків у прифронтових районах, інвестувавши 300 млн грн у відновлення мереж та ремонт пошкоджених війною електростанцій^[11][12][13]. На кінець лютого вони повернули світло в понад 26 мільйонів домівок^[14].

• «Укртелеком» надавав постійну військову та гуманітарну допомогу, забезпечуючи життєво важливий зв'язок по всій Україні. Компанія виділила близько 50 млн грн військовим^[15]. «Укртелеком» забезпечив доступ до послуг зв'язку приблизно у 90 % населених пунктів, охоплених його мережею до повномасштабного вторгнення. Компанія також обладнала 503 шкільні бомбосховища Wi-Fi та відновила підключення до мережі численних медичних та освітніх закладів. «Укртелеком» продовжує відновлювати зв'язок після кібератак, що почастішали, по всій країні^[16][17].

• ПУМБ виділив понад мільярд гривень на соціальні проекти та пряму військову допомогу, ініціювавши соціальний проект «Ми однієї крові» для підтримки українських військовослужбовців та мирного населення кров'ю. Загалом врятовано понад 200 000 життів^[18][19].

• У 2022 році ФК «Шахтар» розгорнув тимчасовий шелтер у Львові, взяв на себе лікування бійців ЗСУ та опіку над 38 дітьми-сиротами, чиї батьки загинули під час війни^[20]. Клуб провів серію благодійних матчів для збору коштів на гуманітарну допомогу, а також першим із професійних клубів організував команду «Шахтар-Сталеві» для 15 військових із ампутацією кінцівок. Клуб організував і покрив усі витрати на лікування в США захисника «Азовсталі», морпіха Михайла Діанова. Взяв на себе організацію лікування та реабілітації тяжко пораненого під Авдіївкою бійця Віталія Шумея у Барселоні, бійця та фаната «Шахтаря» Євгена Ларченка в Ізраїлі, допомагає з реабілітацією брату свого гравця — бійцю ЗСУ Богдану Кушу^[21].

• «Сталевий фронт Ріната Ахметова» об'єднує всю допомогу бізнесів SCM (Метінвест, ДТЕК, Укртелеком та ін.) та ФК «Шахтар» для захисників України. Цілком вся допомога українським воїнам надається безкоштовно. Сталевий фронт співпрацює безпосередньо з командуванням бригад і регулярно передає найнеобхіднішу техніку, авто, амуніцію тощо, а також продукти власного виробництва. Наприклад, «Сталевий фронт» вже надав 100 млн грн на підтримку 157-ї окремої бригади^[22][23]. Передано 900 сталевих бліндажів^[24].

• Проект «Серце Азовсталі» надав 1,6 млрд грн на підтримку захисників Маріуполя^[25].

• 500 найбагатших компаній України

• SCM
• Метінвест
• ДТЕК
• Футбольный клуб «Шахтар»
• Фільм про готель Donbass Palace
• Метінвест
• КСВ-портал СКМ
• В Україні може з’явитися новий завод з виробництва міндобрив. uprom.info. Національний промисловий портал. 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.