| Мухоловка звичайна | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Scutigera coleoptrata
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Scutigera coleoptrata Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Мухоловка звичайна або скутигера хатня[1] (лат. Scutigera coleoptrata) — багатоніжка ряду скутигер, класу губоногих.
Розповсюдження та спосіб життя
Розповсюджена у країнах зі спекотним кліматом, на території України — у Криму. Також зустрічається у людських оселях у більш північних районах України. За регіональними доповідями про стан навколишнього природного середовища за 2016 та 2017 рік спостерігається в Дніпропетровській[2][3], Закарпатській[4][5], Київській[6][7], Волинській та населених пунктах Сумської[1] областей. За способом життя — нічний хижак. Вдень переховується у вологих місцях, вночі полює на мух (звідси отримала свою назву) та інших комах. Здобич вбиває, впорскуючи отруту. Може відрізняти свою здобич, уникає нападу на небезпечних комах (зокрема отруйних), або при нападі на таку здобич вкусивши її відходить, чекаючи, доки подіє отрута. Для людини нешкідлива, бо її щелепи не можуть прокусити шкіру людини. Також нешкідлива для свійських тварин.
Будова
Довжина — до 5 см. Забарвлення жовтувате, вздовж тулуба проходять три темні смуги, також темні смужки є на ногах. Тіло складається з 7 члеників. Має 15 пар довгих ніг, які закінчуються м'якими лапками, що складаються з багатьох члеників та забезпечують швидке пересування, за секунду багатоніжка може долати до 40 см. Довжина ніг збільшується від голови до задньої частини тулуба, у самиць остання пара ніг значно довше тіла. Вусики довгі. По боках голови є великі скупчення простих очей, які нагадують фасеткові очі комах. Поверхня тіла вкрита водонепроникною кутикулою, що дозволяє мухоловкам жити у відносно сухих місцях. Будова дихальної системи також пристосована до сухого клімату. 7 пар дихалець, що розташовані на задніх сегментах тулуба, відкриваються не відразу у трахеї, а спочатку ведуть у парні повітряні мішки, від яких відходять пучки трахей. Цим досягається зменшення втрати води при диханні.
Розмноження
Тривалість життя 3—7 років. Розмноження відбувається наприкінці весни або на початку літа. У період розмноження самець та самиця при зустрічі постукують одне одного вусиками. Потім самець відкладає на землю сперматофор та штовхає на нього самицю, яка підхоплює його статевими придатками. Таким чином відбувається запліднення яєць. Яйця самка відкладає по одному та спочатку носить їх з собою. Загальна кількість яєць становить 60—150. З яйця виходить личинка з неповною кількістю ніг (4 пари). Після кожного линяння кількість ніг збільшується. Молоді особини проходять 5 личинкових стадій з 5, 7, 9, 11 та 13 парами ніг відповідно. Після цього 4 ювенільні стадії, кожна з 15 парами ніг.
Значення
Мухоловка звичайна є корисною багатоніжкою, у деяких країнах її оберігають, бо вона знищує кровососних комах в оселях. Вид був занесений до Червоної книги України, але виключений з неї у 2021 році[8]. Шанувальники тримають мухоловок у тераріумах.
Література
- Мухоловки [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Посилання
- Ряд Скутигери [Архівовано 12 лютого 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ряд Скутигери [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- [1] (рос.)
- Мухоловка звичайна в Червоній книзі України [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ а б Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2016 році (PDF). Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Суми: Департамент екології та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації. 2017. с. 178. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2017 рік. Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Дніпро: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації. 15 серпня 2018. с. 147. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2016 рік (PDF). Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Дніпро: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації. 30 серпня 2017. с. 84. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Доповідь про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2017 рік (PDF). Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Ужгород: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. 2018. с. 72. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Доповідь про стан навколишнього природного середовища Закарпатської області за 2016 рік (PDF). Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Ужгород: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації. 2017. с. 70. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Київської області у 2017 році. Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Київ: Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації. 2018. с. 112. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Київської області у 2016 році (PDF). Офіційний портал Міністерства екології та природних ресурсів України. Київ: Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації. 2017. с. 114. Архів (PDF) оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Наказ Міндовкілля від 19.01.2021 (набрав чинності 12.03.2021) Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
|
Це незавершена стаття про багатоніжок. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |