Історія
Японія
Назва:	Ro-100
Будівник:	корабельня ВМФ у Куре
Закладений:	30 червня 1941
Спуск на воду:	6 грудня 1941
На службі:	23 вересня 1942
Доля:	25 листопада 1943 загинув біля острова Бугенвіль
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен класу Ro-100 (тип KS)
Водотоннажність:	611 над водою, 795 при зануренні
Довжина:	60,9 м
Ширина:	6 м
Осадка:	3,5 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю по 0,37 МВт електромотори потужністю по 0,28 МВт
Швидкість:	14,2 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність плавання:	6500 км при швидкості 12 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	75 м
Екіпаж:	38
Озброєння:	4 × 533 мм торпедних апарати (всі носові), 8 торпед 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11 року зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96 або 1 х 76 мм

25.11.43

class=notpageimage|

Район потоплення Ro-100

Ro-100 — підводний човен Імперського флоту Японії, який узяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який започаткував новий тип човнів другого рангу, спорудили на корабельні ВМФ у Куре.

У грудні 1942-го по завершенні тренувань корабель включили до 7-ї ескадри підводних човнів, яка вела бойові дії в Океанії у складі Восьмого флоту.

20—28 грудня 1942-го Ro-100 здійснив перехід з Йокосуки на атол Трук у центральній частині Каролінських островів, де ще до війни облаштували головну базу японського ВМФ у Океанії. 6 січня 1943-го човен вийшов до Рабаула (головна японська передова база в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї), проте наступної доби був вимушений повернутись через поламку одного з дизелів. Лише 3 лютого Ro-100 знову вийшов на південь, при цьому 6 лютого в морі Бісмарка його помилково атакував японський же патрульний літак. Втім, човен зазнав лише незначних пошкоджень та 7 лютого прибув у Рабаул.

8 лютого 1943-го Ro-100 вирушив у море із завданням патрулювати в Кораловому морі поблизу новогвінейського Порт-Морсбі.

14 лютого 1943-го менш ніж за сотню кілометрів від Порт-Морсбі човен зустрів конвой та почав зближення з ним на перископній глибині. При цьому корабель охорони виявив японську субмарину та попрямував до неї, що на Ro-100 помітили в останній момент. Човен екстрено занурився на значну глибину, при цьому внаслідок атаки глибинними бомбами Ro-100 зазнав пошкоджень, почалося протікання, корабель отримав крен на корму. Втім, човен вцілів та зміг попрямувати на базу.

20 лютого 1943-го Ro-100 прибув до Рабаула, де став на ремонт (під час описаного вище бою на ньому також були розбиті обидва перископи).

1 квітня 1943-го Ro-100 вийшов з Рабаула для патрулювання в районі на південний схід від Гуадалканалу в межах операції «І-Го» (серія японських авіаційних ударів по базах союзників у Меланезії). Втім, невдовзі після відплиття вийшов з ладу гірокомпас, що призвело до передчасного повернення на базу 12 квітня.

З 22 квітня по 14 травня 1943-го та з 27 травня по 20 червня Ro-100 здійснив ще два виходи в район на південний схід від Гуадалканалу, проте вони так само виявились безрезультатними.

В останній день червня 1943 року союзники розпочали операцію з заволодіння архіпелагом Нью-Джорджія у центральній частині Соломонових островів, а 2 липня Ro-100 вийшов у цей район із завданням діяти на південний схід від острова Рендова. Надалі під час рекогносцирування ворожих позицій човен наскочив на риф та пошкодив частину торпедних апаратів і резервуар для палива. Це змусило повернутись 12 липня до Рабаула, проте Ro-100 ще встиг зняти кількох японських пілотів з острова Сімбо (південно-західна частина архіпелагу Нью-Джорджія) та доправити їх на острів Бугенвіль.

7 серпня 1943-го Ro-100 вийшов у похід до Нової Гвінеї, проте почався витік із раніше пошкодженого резервуара для пального, що змусило повернутись 11 серпня до Рабаула. На зворотному переході Ro-100 був двічі невдало атакований — спершу ворожою субмариною, а потім патрульним літаком, який уночі освітив Ro-100  та скинув дві бомби. Надалі, у середині серпня — на початку вересня, човен все-таки здійснив бойовий похід, проте не досягнув жодних успіхів.

Так само безрезультатно завершився і похід до Нової Гвінеї, що тривав з 7 по 18 вересня 1943-го, після якого човен прибув на Трук, де 30 вересня став на доковий ремонт.

10 листопада 1943-го Ro-100 вирушив з Труку до острова Бугенвіль, на якому недавно висадились союзники. Враховуючи складну логістичну ситуацію, човен вирішили залучити для доставлення припасів на Бугенвіль, для чого Ro-100 зайшов 19 листопада до Рабаула. Після завантаження човен вийшов 23 листопада у транспортний рейс.

Надвечір 25 листопада 1943-го при наближенні до Буїна (південне завершення Бугенвілю) Ro-100 підірвався на міні та затонув. З 50 членів екіпажу загинуло 38 осіб.^[1]