| Remington Модель 11-48 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Самозарядний дробовик |
| Походження |  США |
| Історія використання | |
| Оператори | США |
| Війни | Корейська війна, Війна у В'єтнамі |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Л. Рей Крітендон, Елліс Хейлстон і Ч. Р. Джонсон |
| Розроблено | 1948 |
| Виробник | Remington Arms |
| Виготовлення | 1949–1968 |
| Виготовлена кількість | 455535 |
| Характеристики | |
| Вага | 3 — 3,5 кг |
| Довжина | для різних моделей різна |
| Довжина ствола | 76 см |
| Набій | 12, 16, 20 або 28 калібру (максимальна довжина 2+3⁄4 дюйми) або .410 калібр |
| Дія | Самозарядний, віддача ствола |
| Система живлення | Трубчастий магазин 4+1 набій або 2+1 набої в Sportsman '48 |
| Приціл | Одинарна передня намистина |
| Посилання | [1][2] |
Remington Model 11-48 самозарядний дробовик, який випускала компанія Remington Arms як перший самозарядний "нового покоління" після Другої світової війни.[1] Його розробили для заміни Remington Модель 11, випуск тривав з 1949 по 1968 роки і випускався під набої 12, 16, 20 та 28 калібру і .410.
Конструкція
Модель 11-48 самозарядний дробовик з довгою віддачою стволу створений на базі Моделі 11, яка сама базувалася на конструкції Джона Браунінга 1898 року. Набої зберігаються в трубчастому магазині під стволом. При пострілі ствол та затвор рухаються назад разом (на відстань більшу ніж довжина гільзи) зводячи курок, викидаючи стріляну гільзу і заряджаючи інший набій з магазину в патронник.
Модель 11-48 стала революційною в тому, що було використано сталеві штамповані компоненти, що зменшувало вартість, технологію масового штампованого виробництва започаткували в Німеччині напередодні Другої світової війни (використано у військовій гвинтівці Remington M1903A3 та в цивільній моделі Model 721 в 1948 році) і не використовували для цивільної зброї до 1949. Технологія давала дійсно взаємозамінні деталі, які для встановлення не потребували навичок зброяра і були надійними в екстремальних умовах. Вплив цих змін можна побачити на кожній рушниці Remington, а також на моделях конкурентів. Модель 11-48 відрізняється від Моделі 11 формою обробленої ствольної коробки та використанням дешевших штампованих сталевих внутрішніх деталей. Алюмінієвий кожух спускового гачка, що легко знімається, також був представлений на його наступниках.
Як і Модель 11, зброя працювала за допомогою двох зворотних пружин. Перша, розташована в прикладі, потрібна для опору затвору. Друга, розташована над трубчастим магазином, виступає зворотною пружиною для ствола, яка повертає ствол в ствольну коробку на кілька дюймів. Модель 11-48 відрізняється від Моделі 11 фрикційним кільцем розташованим на переднім конці зворотної пружини стволу. Модель 11 мала латунне фрикційне кільце з одним тупим і одним скошеним кінцем. Кільце вставляється у відповідний виріз у стволі. Для потужних зарядів кільце повертали скошеним кінцем до виступу. Для легких зарядів кільце тупим кінцем повертали до виступу. Модель 11-48 має аналогічну систему фрикційних кілець, але модифіковану для саморегулювання, щоб працювати з будь-якими зарядами.
В 1956 році Remington представили Модель 58 з відведення порохових газів, яка виявилася дорожчою у виготовленні, ніж модель 11-48, а також була менш надійною і важчою. Remington вирішили замінити Модель 58 моделлю, яка поєднувала найкращі характеристики Моделі 11-48. В результаті в 1963 році було представлено Модель 1100 для заміни Моделі 58 і виявилася настільки успішною, що скоро замінила Модель 11-48.
Варіанти
Модель 1148 мала обтічний вигляд, який розробив Джон Вассосом і його продовжують використовувати в дробовиках Remington.[3] Вассос був провідним промисловим дизайнером RCA, якому приписують розробку радіоприймачів, мовного обладнання та першого серійного телевізора для RCA представленого на Всесвітній виставці у Нью-Йорку у 1939 році. Нагороджений ветеран Другої світової війни, Вассос був керівником "Школи шпигунів" УСС в Каїрі з 1942 по 1945 роки, відповідаючи за підготовку агентів, яких відправляли до Греції, на Балкани та в Італію.[4][5][6]
Sportsman '48 був варіантом, представленим відповідно до різних американських законів про полювання, які обмежували дробовики, що використовуються для полювання, трьома набоями. Рушниця мала гофрований магазин лише на два набої. Один додатковий набій розташовувався в каморі, тому загальна кількість набоїв дорівнювала трьом. Рушницю випускали під набої 12, 16 та 20 калібрів. Виїмки вдавлені в трубчастий магазин можна прибрати за допомогою круглого напилка зсередини, що дозволяло повернути можливість заряджати чотири набої. Для стендової стрільби розробили Модель 1148SA. Більш дорогі Моделі 1148 були оздоблені декоративною деревиною та індивідуальним гравіюванням.
Військове використання
Невелику кількість Моделей 11-48 були замовлені солдатам для використання в Корейській війні. Знов невелику кількість одиниць для солдат закупили під час В'єтнамської війни корпусом морської піхоти США.
Примітки
- ↑ а б Model 11-48 Autoloading Shotgun. Remington Arms. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 25 грудня 2012.
- ↑ Model 11-48 Sportsman 48 Autoloading Shotgun (user manual) (PDF). Madison, North Carolina: Remington Arms. Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2016. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Shapiro, Danielle (24 липня 2018). Vassos and the streamlined Sportsman model Remington Arms Shotgun. johnvassos.com. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Hueck Allen, Susan (2013), 11, Classical Spies: American Archaeologists with the OSS in World War II Greece (англ.), Ann Arbor, Michigan: The University of Michigan, с. 204, ISBN 978-0472117697
- ↑ VIDEO: How to Lie for Your Life from World War II Spy School | Smithsonian Channel. smithsonianchannel.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 8 січня 2017.
- ↑ Doundoulakis, Helias (2014), 1, Trained to be an OSS Spy (англ.), Bloomington, IN: Xlibris, с. 14, ISBN 978-1499059830
Джерела
- Bourjaily, Phil (1 березня 2019). Blast From the Past: Remington 11-48. Field & Stream. Процитовано 5 червня 2020.