Ламкоколосник ситниковий | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski, 1934 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Ламкоколосник ситниковий[1][2] (Psathyrostachys juncea) — вид рослин з родини злакових (Poaceae), поширений від східної Європи до Сибіру, Китаю, Афганістану.
Опис
Багаторічна рослина 25–70 см заввишки, утворює густі дерновини. Листки жорсткі, з загорнутими краями або уздовж складені, 1–4 мм шириною, шорсткі. Колос лінійний, 3–11 см завдовжки, з віссю у верхній частині, що розпадається при плодах на членики. Колоски двоквіткові, сидять групами по 3. Колоскові луски шилоподібні, 6–7 мм довжиною, волосисті або шорсткі. Нижня колоскова луска 7–9 мм довжиною, ланцетна, з 5–7 жилками[2]. Стебла гладкі й голі, лускаті або з густими короткими м'якими волосками нижче колоса. Піхви листків гладкі, голі; лігули 0.3–1 мм; листові пластини сірувато-зелені, 4–18 см завдовжки. Колос (5)9–12 × (0.5)0.7–1.2 см. Зернівка 4.3–5 мм[3].
Цвіте у червні, плодоносить у липні[4].
Поширення
Поширений від східної Європи до Афганістану, Китаю та Сибіру; натуралізований у Північній Америці[5][6][7].
В Україні вид зростає на відслоненнях крейди і вапняках[2] — у Лівобережному Степу (Крим, Запорізька й Луганська області)[4].
Загрози й охорона
Вплив рекреації та перевипасу негативно впливає на чисельність популяцій[4].
Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Рідкісний». Охороняється в ландшафтному заказнику місцевого значення «Корсак-могила»[4].
Джерела
- ↑ Psathyrostachys juncea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 439. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
- ↑ а б в г Червона книга України. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |