NEOCam (Камера довколоземних об'єктів) — запропонована місія з запуску інфрачервоного телескопу у космос для спостерігання за Сонячною системою і потенційно небезпечними астероїдами.[1] Пропозиція була представлена у 2006 році, 2010 і у 2015 за програмою NASA «Discovery». У 2010, NEOCam отримала фінансування для розробки і тестування нових детекторів для пошуку астероїдів і комет.[2][3] NEOCam буде розміщена у точці Лагранжа, це дозволить бути ближче до Сонця і бачити об'єкти, всередині орбіти Землі.[4][5]
NEOCam була обрана 30 вересня 2015 року як один з п'яти півфіналістів для місії № 13 з космічної програми «Discovery». Кожен з півфіналістів отримав $3 млн на один рік для подальшої розробки проекту. Переможець буде визначений у вересні 2016 року, і має бути готовий до запуску до кінця 2021 року.[6][7][8] NEOCam має стати наступником місії WISE. Головний керівник — Емі Маінзер з NASA Лабораторії Реактивного Руху (ЛРР).[9]
Огляд місії
Головними науковими цілями NEOCam стануть відкриття і характеристика орбіт найнебезпечніших астероїдів більше ніж 140 м в діаметрі, впродовж 4 літньої місії. Поле зору NEOCam є достатньо великим для того, щоб знайти тисячі довколоземних об'єктів діаметром навіть 30 м.[10] Друга мета місії — знайдення і характеристика приблизно мільйону астероїдів з поясу астероїдів і тисяч комет.[11] Якщо буде знайдений потенційно небезпечний об'єкт, офіційні представники NASA будуть діяти у відповідності до стандартної процедури на місці.
Наукове навантаження
Наукове навантаження складатиметься з інфрачервоного телескопа і широкоугольної камери, яка працюватиме в двох діапазонах.[11] Місія, швидше за все, буде використовувати спеціальний ртутньо-кадмієво-телурідовий сенсор, який називається HgCdTe Astronomical Wide Area Infrared Imager (HAWAII) виробництва компанії Теледін[12] Цей детектор має добру результативність у інфрачервоному діапазоні без використання кріогенного охолодження рідини[12] NEOcam буде знаходитись у відносно прохолодному місці у точці Лагранжа L1 і буде використовувати захисний щит від Сонця. Прототип сенсора був успішно протестований у квітні 2013 року.[13]
Оптичний зв'язок
Якщо місія буде обрана, вона може використовувати технологію Deep Space Optical Communications[14] Ця технологія надає переваги під час використання лазерів для зв'язку Землі за орбітою Місяця.[14][15] Лазерна комунікація не є невід'ємною вимогою, проте, якщо вона буде встановлена на NEOCam, то місія матиме грант у розмірі 30 млн дол. до первісних 450 млн дол.[15] Причина цікавості у оптичній комунікації у космосі — це наявність потенціалу для різкого збільшення швидкості передачі даних; програма OPALS досягла передачі відео за 3.5 секунд, у той час, коли традиційно ця операція займала 10 хвилин (з орбіти МКС до поверхні Землі).[16] Місія LADEE до цього протестувала двосторонній зв'язок у відкритому космосі з Місячної орбіти у 2013 році.
Світлини
Див. також
- Схожі теми
- Захист від астероїдів
- Падіння метеорита на Уралі 2013 року
- Зіткнення з космічним тілом
- Тунгуський метеорит
Примітки
- ↑ NEOCam website. JPL. 15 квітня 2013. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ NEOCam Mission description and history. JPL. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ NASA, Discovery, JPL, Anthony Goodeill. Discovery News, May 2011. NASA. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 6 липня 2013. [Архівовано 2013-06-14 у Wayback Machine.]
- ↑ NEOCam orbit description. JPL. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ Mainzer, Amanda K. (September 2009), NEOCam: The Near-Earth Object Camera, Bulletin of the American Astronomical Society, American Astronomical Society, 38: 568, архів оригіналу за 3 липня 2017, процитовано 29 серпня 2016
- ↑ Small Bodies Dominate NASA's Latest Discovery Competition. SpaceNews.com. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 9 серпня 2015.
- ↑ Clark, Stephen (24 лютого 2014). NASA receives proposals for new planetary science mission. Space Flight Now. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2015.
- ↑ Kane, Van (2 грудня 2014). Selecting the Next Creative Idea for Exploring the Solar System. Planetary Society. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 10 лютого 2015.
- ↑ Amy Mainzer's JPL homepage. JPL. 25 серпня 2003. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ NEOCam - Instrument. NASA - JPL. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ а б NEOCam Science. JPL. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ а б Near Earth Object Camera (NEOCam). Teledyne Scientific Imaging. Teledyne Scientific Imaging. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 12 листопада 2015. [Архівовано 2015-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ NASA-Funded Asteroid Tracking Sensor Passes Key Test. NASA News. 15 квітня 2015. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2015. [Архівовано 2020-11-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Clark, Stephen (5 жовтня 2015). NASA might pick two Discovery missions, but at a price. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ а б Leone, Dan (5 листопада 2014). NASA Drops Laser Comm Requirement From Discovery Solicitation. Space News. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ Landau, Elizabeth (9 грудня 2014). OPALS: Light Beams Let Data Rates Soar. Jet Propulsion Laboratory. NASA. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 18 грудня 2014.