Manoto | |
---|---|
Країна | Іран і Велика Британія |
Центр керування | Лондон |
Дата початку мовлення | 2010 |
Власник(и) | Marjan Television Networkd |
Сайт | manototv.com |
Маното (перс. من و تو) — міжнародний безкоштовний ефірний розважальний канал перською мовою, запущений у жовтні 2010 року. Належить телевізійній мережі Marjan, яку створили Кайван Аббассі та Мар'ян Аббассі. Він базується в Лондоні, і його програми включають документальні фільми, фільми, серіали, новини та репортажі.[1][2]
Показники відвідувачів Маното важко визначити; однак, анекдотичні повідомлення про всюдисущу популярність каналу свідчать про те, що він швидко завоював свою частку на ринку, конкуруючи з більш усталеними супутниковими каналами, такими як BBC Persian та VOA Persian TV. Згідно з повідомленням BBC у 2008 році, ці канали можуть переглядати щонайменше 30 відсотків домогосподарств всередині Ірану[3]. Іранське телебачення запропонувало Manoto TV фінансувати Пентагон[4].
Фінансування Маното здійснюється за рахунок венчурних капіталістів, згідно з доповіддю 2011 року про права людини та доступ до інформації в Ірані Центром зовнішньої політики, заснованим у Великій Британії, незалежним аналітичним центром. У звіті не названі фірми венчурного капіталу, що стоять за станцією[5]. Однак багато іранських аналітиків вважають, що канал цілеспрямовано просуває скинуту монархію Ірану[6].
Примітки
- ↑ About us. Manoto. 30 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2020.
- ↑ ~ﺱ ﺍﺯ "ﺑﻔﺮﻣﺎﯾﯿﺪ ﺷﺎﻡ ﺍﯾﺮﺍﻧﯽ" ﻧﻮﺑﺖ "ﺁﮐﺎﺩﻣﯽ ﻣﻮﺳﯿﻘﯽ ﺍﯾﺮﺍﻧﯽ" ﺭﺳﯿﺪ! (Persian) . ﺳﯿﻨﻤﺎﯼ ﻣﺎ. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
- ↑ Blog | Manoto TV. FRONTLINE. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ Blog | Manoto TV. Lenziran. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ Torbati, Yeganeh. London TV channel dips a toe into Iran culture war. Reuters. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 13 вересня 2012. [Архівовано 2012-10-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Monavar Khalaj (10 квітня 2013). Primetime battle for Iran’s airwaves. Financial Times. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2013.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |