 | ||||
| Країна |
 Франція  | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип |
спортивна газета[d] | |||
| Мова |
французька[1] | |||
| Видавець |
Éditions Philippe Amauryd | |||
| Формат |
таблоїд[2] | |||
| Періодичність |
1 доба | |||
|
| ||||
| Засновано |
28 лютого 1946 | |||
| Засновник |
Жак Годдеd | |||
| Власник |
Éditions Philippe Amauryd | |||
| Головний офіс |
Париж | |||
| ISSN |
0153-1069, 2263-4940 | |||
|
| ||||
|
lequipe.fr(фр.) lequipe.fr/abonnement/kiosque/ gallicaintramuros.bnf.fr/ark:/12148/cb32768368g/date | ||||
 L'Équipe у Вікісховищі | ||||
 | ||||
«Екіп»[3] (фр. L’Équipe) — французька щоденна національна спортивна газета. Назва газети українською перекладається як «Команда». Редакційна політика видання спрямована насамперед на освітлення футболу, регбі, моторного спорту і велоспорту. Перший номер газети вийшов у 1946 році, редакція нового видання була сформована на основі журналістів, які працювали в газеті L'auto[fr], яка вважається попередницею «Екіп», ця газета мала вузьку спрямованість і була присвячена виключно автоспорту.
Слід зазначити, що газета L'Auto була організатором перших велосипедних перегонів Тур де Франс в 1903 році, а в 1919 році з'явилась жовта майка лідера перегонів і була жовтого кольору для того, щоб дати посилання на жовтий газетний папір, на якому видавали газету l'auto.
Історія
У 1940 році Жак Годде[fr], директор Тур де Франс і спортивний журналіст, очолив газету. Він був сином фінансового директора L'Auto Віктора Годде[fr]. Годде захищав свою газету в суді, коли французький уряд порушило справу, але так і не зміг повністю очистити ім'я газети від суспільної свідомості, яке було переконане у співпраці L'Auto якщо не з Німеччиною, то з президентом-маріонеткою Філіппом Петеном.
Годде дозволили відкрити нове видання-наступник L'Équipe. Редакція газети зайняла приміщення через дорогу від колишньої редакції L'Auto, і це приміщення також належало L'Auto, хоча за офіційними документами на нього було накладено арешт. Однією з умов вирішення нової газети було те, що вона повинна видаватися на білому папері, а не жовтого, як L'Auto.
Нова газета почала виходити тричі на тиждень з 28 лютого 1946 року. З 1948 стала щоденною. Вона істотно випереджала своїх головних конкурентів — L’Élan і Le Sport завдяки висвітленню автоперегонів з натяком на газету-попередницю шляхом публікації текстів L'Auto нагорі сторінки шрифтом gothic print, який використовувався в довоєнній газеті для заголовків.
У 1968 році L'Équipe купив Емільєн Аморі[fr], засновник видавничого дому Аморі. Його смерть у 1977 році призвела до шестирічної боротьби за спадщину між його сином і дочкою, яка закінчилася компромісом: Філіп Аморі[fr] став власником щоденних газет, а його сестра Франсін — таких журналів, як Marie France[fr] і Point de vue[fr]. Філіп заснував власний видавничий будинок, в який увійшли L'Équipe, Le Parisien і Aujourd'hui[fr]. Після його смерті в 2006 році група перейшла його вдові Марі-ОділіЇ Аморі[fr] і дітям Жану-Етьєну[fr] і Аврорі.
Наклад
| Рік | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | … | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Середній наклад | 386 189 | 386 601 | 455 598 | 321 153 | 339 627 | 369 428 | 365 654 | 365 411 | 327 168 | 298 949 | 303 106 | … | 216 952 |
Два найбільших розпроданих тиражі газети випали на 13 липня 1998 року, після перемоги збірної Франції на чемпіонаті світу з футболу, коли було продано 1 645 907 примірників, а також на 3 липня 2000 року, після того, як Франція виграла чемпіонат Європи з футболу, після чого було продано 1 255 633 копій газети.
Примітки
- ↑ а б в The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0153-1069
- ↑ https://www.franceinter.fr/emissions/la-chronique-de-l-instant-m/la-chronique-de-l-instant-m-26-fevrier-2018
- ↑ Зарубежная печать : Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информационные агентства / гл. ред. С. А. Лосев. — М. : Политиздат, 1986. — С. 132.
Посилання
- Офіційний сайт [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]