J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнювальний термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавців (не важких напрямків) з Японії зараховують частину своєї творчості до J-pop.

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу)^[1][2]. У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні^[3][4].

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. 別れのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом^[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP^[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa»^[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії^[7]. У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка^[8].

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні^[9]. Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг^[10]. Також, декілька музикантів вирушили до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської попмузики, знаної як kayōkyoku.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

• AKB48
• MELL
• Candies
• Momoiro Clover Z^[11]
• IZ*ONE
  • AKB48
  • Momoiro Clover Z

• 
  Momoiro Clover Z
• 
  AKB48
• 
  Berryz Kobo
• 
  Morning Musume

• K-pop
• Кавай-метал

• Oricon [Архівовано 1 лютого 2010 у WebCite] (яп.)
• Recording Industry of Japan [Архівовано 19 лютого 2012 у WebCite] (яп.)

Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.