| Hemigalus derbyanus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Віверові (Viverridae) |
| Рід: | Hemigalus Jourdan, 1837 |
| Вид: | H. derbyanus
|
| Біноміальна назва | |
| Hemigalus derbyanus | |
| |
| Мапа поширення виду Hemigalus derbyanus | |
| Синоніми | |
|
Hemigalus zebra Jourdan, 1837 | |
Hemigalus derbyanus (цівета смугаста[1]) — ссавець родини Віверових (Viverridae). Тварина поширена у південно-східній Азії: Індонезія (Калімантан, Суматра), Малайзія (півострів Малайзія, Сабах, Саравак), М'янма, Таїланд. Вид був зареєстрований у первинному низовинному вологому лісі, а також у порушених середовищах проживання, у торф'яних болотяних лісах і плантаціях акації. На Борнео, виявлений на висотах до 1200 м[2].
Етимологія
Високоповажний Едвард Сміт Стенлі, 13-й граф Дербі (англ. Edward Smith Stanley, 1775–1851), був пристрасним зоологом і колекціонером. Більшість зразків, зібраних ним зараз перебувають у музеї Ліверпуля. Він був президентом Товариства Ліннея і Лондонського зоологічного товариства протягом понад 20 років. [3]
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 410–620 мм, довжина хвоста: 255–383 мм, вага: 1.75–3.0 кг[4].
Опис. Колір тіла, зазвичай від блідого буро-жовтого до золотисто-коричневого, низ блідіший, з різкими темно-коричневими або чорними смугами впоперек спини й темними поздовжніми смугами на шиї й обличчі. Деякі особини світло-сірі, в той час як інші можуть бути дуже червонуваті. Хвіст в основному темно-коричневий, смугастий лише біля основи. Ступні мають сильно вигнуті пазурі, які втягуватися, як у кішки[5].
Поведінка, життєвий цикл
Веде нічний спосіб життя. Подорожує й харчується в основному на землі, але спить в норах, або у землі або на деревах. Поживою для нього є хробаки, комахи та інших дрібних тварини, як безхребетні, так і хребетні[5]. Полонені, втім любили їсти фрукти, не будували гнізда і маркували територію запахом. Полонена самиця в Вассенаарському зоопарку народила двох дитинчат, які важили 125 грамів при народженні, їх очі відкрились на 8–12 день, тверду їжу вони стали приймати приблизно на 70 день. Один Hemigalus derbyanus жив у неволі близько 18 років[4].
Генетика
Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=42.[6]
Загрози та охорона
Втрату і деградацію середовища проживання можна вважати основними загрозами для цього виду. Полювання і торгівля, також є суттєвою загрозою. Захищений законом у Малайзії, Таїланді, Брунеї, Індонезії та в М'янмі. Проживає в багатьох природоохоронних областях по всьому ареалу[2].
Джерела
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 5 червня 2011. [Архівовано 2012-01-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Вебсайт [Архівовано 4 липня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- ↑ Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals – JHU Press, 2009, p. 107
- ↑ а б Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 198
- ↑ а б Charles M. Françis A field guide to the mammals of South-East Asia – New Holland Publishers, 2008, P. 292
- ↑ Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes – John Wiley and Sons, 2006, p. xxiii
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
