«Ф'юріос»
HMS Furious (47)
Британський лінійний крейсер «Ф'юріос», на завершальній стадії будівництва. 1917
Служба
Тип/клас	лінійний крейсер типу «Корейджес»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії
На честь	попередніх 4-х кораблів флоту на ім'я «Ф'юріос»[1]
Корабельня	Armstrong Whitworth, Волсенд
Закладено	8 червня 1915 року
Спущено на воду	15 серпня 1916 року
Введено в експлуатацію	26 червня 1917 року
Перекваліфікований	авіаносний крейсер (1917)
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	19 826 тонн (стандартна) 23 257 тонн (повна)
Довжина	239,8 м
Ширина	26,8 м
Висота	7,6 м
Бронювання	Пояс: 51-76 мм Палуба: 19-76 мм Бойова рубка: 254 мм Переборки: 51-76 мм; Протимінні переборки: 25-38 мм Барбети: 76-178 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 × парових турбіни Brown-Curtis 18 × парових котлів Yarrow
Гвинти	4
Потужність	90 000 к.с.
Швидкість	31,5 вузлів (58,3 км/год)
Дальність плавання	7 400 миль (13 850 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж	737 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	2 (2 × 1) × 460-мм гармати BL 18-inch Mk 11 (11 × 1) × 140-мм гармат BL 5.5 inch Mark I
Торпедно-мінне озброєння	2 (2 × 1) × 533-мм торпедних апарати
Зенітне озброєння	2 × 76-мм зенітні гармати QF 3-inch 20 cwt

HMS «Ф'юріос» (47)
HMS Furious (47)
Британський авіаносець «Ф'юріос», над яким летять біплани-торпедоносці «Баффін». 1935-1936
Служба
Тип/клас	авіаносець типу «Корейджес»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Королівський ВМФ Великої Британії
Введено в експлуатацію	1917 року
На службі	1917–1945 роки
Виведений зі складу флоту	квітень 1945
Статус	розібраний на металобрухт 1948 року
Бойовий досвід	Перша світова війна Друга світова війна Битва за Атлантику Середземномор'я Битва за Нарвік Мальтійські конвої Рейд на Кіркенес та Петсамо Операція «П'єдестал» Club Run Операція «Смолоскип» Арктичні конвої * Конвой WS 5A * Конвой JW 57 Операція «Тангстен» Операція «Маскот»
Ідентифікація
Прізвисько	«Підроблений» (англ. Spurious)
Девіз	«Ярість підтримує озброєних» (лат. Ministrat arma furor)
Параметри
Тоннаж	22 900 тонн (стандартна) 26 900 тонн (повна)
Бронювання	Пояс: 51-76 мм Палуба: 19-76 мм Переборки: 51-76 мм; Протимінні переборки: 25-38 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 × парових турбіни Brown-Curtis 18 × парових котлів Yarrow
Гвинти	4
Потужність	90 000 к.с.
Швидкість	30 вузлів (56 км/год)
Дальність плавання	7 400 миль (13 850 км) на швидкості 10 вузлів
Екіпаж	795 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	10 (10 × 1) × 140-мм гармат BL 5.5 inch Mark I[2]
Зенітне озброєння	12 (6 × 2) × 102-мм зенітних гармат QF 4 inch Mk XVI 22 (22 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармати «Ерлікон»
Авіація	Перша світова війна 8 літаків: Pup, Camel Передвоєнний час: 8-16 літаків: Blackburn, Flycatcher, Bison, Fairey III, Dart, Nimrod, Osprey, Ripon, Baffin, Swordfish, Seal, Shark Друга світова війна 36-50 літаків: Albacore, Skua, Roc, Sea Gladiator, Fulmar, Seafire, Sea Hurricane, Swordfish, F6F Hellcat

«Ф'юріос» (англ. HMS Furious (47)) — військовий корабель, авіаносець типу «Корейджес», переобладнаних з лінійних крейсерів Королівського військово-морського флоту Великої Британії типу «Корейджес», що увійшли до строю британського флоту за часів Першої світової війни.

«Ф'юріос» був закладений 8 червня 1915 на верфі компанії Armstrong Whitworth, Волсенд. 26 червня 1917 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Лінійний крейсер HMS «Ф'юріос» належав до класу кораблів, так званого «Балтійського проекту», апологетом якого був Перший морський лорд Адміралтейства адмірал флоту Джон Фішер. Бойовий корабель мав відносно слабке бронювання й значне артилерійське озброєння, не характерне для кораблів такого класу.

Досвід застосування перших двох кораблів серії «Корейджеса» та «Глоріеса» виявився невдалим, тому у березні 1917 року, ще у ході будівництва «Ф'юріоса», було вирішено переобладнати його на авіаносець. Замість носової гарматної башти був збудований ангар на 10 літаків та польотна палуба. Літаки піднімались з ангару на палубу спеціальним краном. На кораблі базувались як поплавкові літаки, так і літаки із колісним шасі. При цьому поплавкові літаки могли сідати на воду, після чого піднімались на борт за допомогою крану, а колісні літаки повинні буди приземлятись на берегові аеродроми.

Перша вдала спроба посадити літак на палубу корабля була здійснена 2 серпня 1917 року пілотом Едвіном Даннінгом (англ. Edwin Harris Dunning). Проте наступна спроба 7 серпня закінчилась катастрофою, пілот загинув. Тому було вирішено в кормі корабля збудувати посадкову палубу. Роботи тривали з 23 листопада 1917 року по 15 березня 1918 року на верфі Armstrong Whitworth. Під час реконструкції з корабля зняли кормову гарматну башту, 140-мм гармату та грот-щоглу. Позаду димової труби збудували другий ангар на 6 літаків та польотну палубу. У кормовій частині ангара були встановлені ворота для спуску та підйому гідролітаків. Обидва ангари були обладнані літакопідйомниками. На посадковій палубі був встановлений примітивний бар'єр з вертикально натягнутих канатів.

Корабель став нести 16, а з жовтня 1918 року — 20 літаків.

Протягом липня-серпня 1917 року «Ф'юріос» здійснював експерименти із використання палубної авіації. З жовтня 1917 року був включений до складу Домашнього Флоту. З листопада 1917 року по березень 1918 року на кораблі була збудовані другий ангар та посадкова палуба. Після випробувань, які тривали до червня 1918 року, «Ф'юріос» взяв участь у бойових діях. 18 червня його винищувачі вперше збили німецький гідролітак.

19 липня 1918 року 7 бомбардувальників Sopwith Camel здійснили наліт на базу німецьких цепелінів у Тондерні, під час якого знищили дирижаблі L-54 та L-60.

Після завершення Першої світової війни «Ф'юріос» ніс службу на Балтиці, де брав участь в інтервенції Антанти в Росії. 21 листопада 1919 року корабель був виведений в резерв.

Протягом червня 1922 року — вересня 1925 року «Ф'юріос» пройшов у Девонпорті чергову кардинальну модернізацію. Під час модернізації з корабля були зняті всі надбудови, труби та щогли. Кормовий та носовий ангари об'єднали, а зверзу добудували ще один ангар. Тепер літаки могли злітати з двох рівнів — з короткої носової палуби та зі 175-метрової польотної палуби, яка стала займати 3/4 довжини корабля. Літаки піднімались на верхню палубу за допомогою двох літакопідйомників вантажопідйомністю 5,5 т. Щоб дим не заважав посадці літаків, він відводився з машинного відділення у корму, де випускався через решітки у верхній палубі (похідний режим) або через отвори у бортах під час посадки літаків. Ходовий місток був розміщений з правого борту нижче від польотної палуби. Крім того, був встановлений центральний висувний місток, який піднімався лише під зльоту та посадки літаків. Корабель був обладнаний булями, здатними витримати вибух 200 кг тротилу.

Після модернізації авіаносець знову був включений до складу флоту. Він ніс службу у складі Домашнього Флоту та у Середземному морі.

Протягом листопада 1938 року — травня 1939 року корабель пройшов чергову модернізацію, під час якої на кораблі з правого борту з'явилась невелика острівна надбудова. Замість одноствольних 140-мм та 102-мм гармат були встановлені 6 спарених 102-мм гармат на три восьмиствольні зенітні установки «пом-пом» та два чотириствольні 12,7-мм кулемети. Після модернізації корабель був виведений в резерв.

З початком Другої світової війни «Ф'юріос» був виведений з резерву та включений до складу Домашнього Флоту. Згодом він здійснював пошук рейдерів та супровід конвоїв в Північній Атлантиці.

З початком Норвезької кампанії «Ф'юріос» був включений до складу Домашнього Флоту. Його літаки атакували німецькі кораблі в Тронгеймі та Нарвіку. 18 квітня 1940 року корабель зазнав пошкоджень енергетичної установки внаслідок близьких вибухів авіабомб. Після ремонту у травні 1940 року здійснював перевезення сухопутних літаків в район Нарвіка.

З червня по жовтень 1940 року брав участь в ударах по портах Тронгейма (22.09.1940) та Тромсе (10.10.1940).

З жовтня 1940 року по лютий 1941 року авіаносець здійснював перевезення літаків да Секонді-Такораді. У березні супроводжував конвої в Атлантиці.

У квітні 1941 року авіаносець пройшов ремонт, під час якого було посилене зенітне озброєння. Протягом травня-вересня 1941 року «Ф'юріос» здійснив три походи на Мальту, доставляючи винищувачі. 30 липня брав участь в ударі по Петсамо.

З жовтня 1941 року по квітень 1942 року авіаносець пройшов ремонт у Філадельфії, після чого до серпня проводив підготовку у Великій Британії. З серпня 1942 року «Ф'юріос» включений до складу Гібралтарської ескадри. У її складі він брав участь у трьох операціях з перевезення винищувачів на Мальту (08-10.1942) та у висадці союзників в Північній Африці (11.1942).

З кінця лютого 1943 року «Ф'юріос» знову був переведений до складу Домашнього Флоту, де брав участь у трьох операціях проти німецького лінкора «Тірпіц» (04-08.1944), 12 операціях проти судноплавства біля берегів Норвегії (02-09.1944).

15 вересня 1944 року «Ф'юріос» був виведений в резерв. Він був переобладнаний у дослідний корабель для випробування систем протиторпедного захисту (1945-1948 роки).

15 березня 1948 року «Ф'юріос» був виключений зі списків флоту і протягом 1948—1954 років розібраний на метал.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Furious (47)

• HMS Furious (47). на uboat.net. Архів оригіналу за 15 жовтня 2010. Процитовано 19 грудня 2014. (англ.)
• HMS FURIOUS - Fleet Aircraft Carrier. на naval-history.net. Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014. (англ.)
• HMS Furious. на historyofwar.org. Архів оригіналу за 22 квітня 2015. Процитовано 19 грудня 2014. (англ.)
• HMS Furious (47). на desertwar.net. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2014. (англ.)
• Royal Navy page on Furious
• US Navy photos of Furious [Архівовано 18 жовтня 2004 у Wayback Machine.]
• Maritimequest HMS Furious photo gallery [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Data on her original design and technical specifications [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-245-5 ((англ.))
• Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
• К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с. (рос.)
• С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1917—1939. (рос.)
• Brown, David (1977). Aircraft Carriers. New York: Arco Publishing Company. ISBN 0-668-04164-1.
• Friedman, Norman (1988). British Carrier Aviation: The Evolution of the Ships and Their Aircraft. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-054-8.
• Jenkins, C. A., Commander (1972). HMS Furious/Aircraft Carrier 1917–1948: Part II: 1925–1948. Warship Profile. Т. 24. Windsor, Berkshire: Profile Publications. OCLC 10154565.
• Nailer, Roger (1990). Aircraft to Malta. У Gardiner, Robert (ред.). Warship 1990. London: Naval Institute Press. с. 151—65. ISBN 1-55750-903-4.

• Лінійні крейсери типу «Корейджес»
• Авіаносці типу «Корейджес»