| Посмітюха | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Photograph_By_Shantanu_Kuveskar.jpg) Посмітюха малабарська (Galerida malabarica)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
 Ареал представників роду | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Посмітюха[1] (Galerida) — рід горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae). Представники цього роду мешкають в Євразії і Африці. В Україні мешкає один представник цього роду — посмітюха звичайна (Galerida cristata).
Опис
Посмітюхи — середнього розміру птахи, довжина яких становить 14-19 см, а вага 18-50 г. Їм притаманні відносно довгі, міцні, загострені дзьоби, ніздрі яких прикриті пір'ям. Десяті махові пера добре помітні, пера з 6 по 8 є найдовшими і мають однакову довжину. Хвіст відносно короткий. На голові посмітюх є чуб, який може ставати дибки.
Види
Виділяють сім видів:[2].
- Посмітюха індійська (Galerida deva)
- Посмітюха іржаста (Galerida modesta)
- Посмітюха товстодзьоба (Galerida magnirostris)
- Посмітюха короткопала (Galerida theklae)
- Посмітюха звичайна (Galerida cristata)
- Посмітюха малабарська (Galerida malabarica)
- Посмітюха довгодзьоба (Galerida macrorhyncha)[3]
Відомо також два викопних види посмітюх:
- †Galerida bulgarica (пізній пліоцен, Виршець, Болгарія)[4]
- †Galerida pannonica (пліоцен, Чарнота, Угорщина)[5]
Етимологія
Наукова назва роду Galerida походить від слова лат. galerita або avis galerita — жайворонок з чубом (посмітюха звичайна, або жайворонок польовий)[6]
Примітки
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nicators, reedling, larks. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ Galerida macrorhyncha у базі Avibase.
- ↑ Zlatozar Boev (2012). Neogene Larks (Aves: Alaudidae (Vigors, 1825)) from Bulgaria (PDF). Acta Zoologica Bulgarica. 64 (3): 295—318.
- ↑ Eugen Kessler (2013). Neogene songbirds (Aves, Passeriformes) from Hungary (PDF). Hantkeniana. Contributions of the Department of Palaeontology. Eötvös University. 8: 37—149. Архів оригіналу (PDF) за 9 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 169. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |