 | |||||||||||
| Серія | спортпрототип | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Інженер (и) | Carrozzeria Scaglietti | ||||||||||
| Конструктор | Ferrari | ||||||||||
| Попередня | Ferrari 315 S | ||||||||||
| Наступна | Ferrari 250 TR | ||||||||||
| Технічні характеристики | |||||||||||
| Шасі | |||||||||||
| Ширина колії | передня 1296 мм задня 1310 мм | ||||||||||
| Колісна база | 2350 мм | ||||||||||
| Двигун | Ferrari Jano (Type 141); 4023,32 см³; V12; FMR (Front mid-engine position / Rear-wheel drive) | ||||||||||
| Потужність | 390 к.с. | ||||||||||
| Трансмісія | 4+1-шв. механічна з ручним перемиканням | ||||||||||
| Вага | 880 кг (споряджена) | ||||||||||
| Історія виступів | |||||||||||
| Команда | Scuderia Ferrari | ||||||||||
| Пілоти | Альфонсо де Портаґо Луїджі Муссо Едмунд Нельсон Пітер Коллінз Філ Гілл | ||||||||||
| Дебют | Mille Miglia (1957) | ||||||||||
| |||||||||||
Ferrari 335 S — перегоновий автомобіль, випущений компанією Ferrari у 1957 році. Автомобіль був прямою відповіддю на 4,5-літровий Maserati 450S, що становив серйозну конкуренцію у змаганнях для 3,8-літрового 315 S і 3,5-літрового Ferrari 290 MM. Усього було виготовлено чотири автомобілі, один з яких було створено шляхом модернізації 315 S[1].
Історія виступів
Автомобіль дебютував на третьому етапі чемпіонату спорткарів, в італійських перегонах Mille Miglia у 1957 році, затьмарених трагедією в Гуїдіццоло[it]. За 120 кілометрів до фінішу Ferrari 335 S (№ 531) їхала по довгому прямому відрізку траси між ломбардськими селами Серлонго[it] і Гуїдіццоло. Тріснула одна з шин і машина на повній швидкості зісковзнула вліво, вдарилась об стовп та відлетіла праворуч від траси у натовп глядачів. Загинуло 9 глядачів (у тому числі двоє від збитого стовпа), а також сам гонщик Альфонсо де Портаґо (заміняв Луїджі Муссо) і штурман Едмунд Нельсон. Інші автомобілі 335-ї моделі, що брали участь у цій гонці, зійшли з траси через технічні причини, тоді як Ferrari 315 S П'єро Таруффі була першою. З наступного року перегони вже не проводились.
На 1000 кілометрах Нюрбургрингу екіпаж Пітера Коллінза і Олів'є Жандеб'єна[en] посів друге місце, поступившись Aston Martin DBR1. У добовому марафоні 24 години Ле-Мана 1957 року[en] машина під номером 7, пілотована Майком Готорном та Луїджі Муссо, встановила найшвидше коло у перегонах (3:58,7), однак перегони для команди виявились невдалими: стався схід з траси на 5-й годині змагань через поломку двигуна. У Швеції Філ Гілл і Пітер Коллінз приїхали другими, поступившись на цей раз «Maserati». Другий екіпаж Майка Готорна і Луїджі Муссо фінішував четвертим. У фінальному етапі Чемпіонату світу з перегонів на спорткарах на 1000 км Венесуели[en] автомобілі 335 S посіли два перших місця (шасі: № 0700 і № 0674 та екіпажі: Коллінз-Гілл і Готорн-Муссо, відповідно). Ці результати, у сукупності з попередньою перемогою на Mille Miglia автомобіля 315 S, і перемогою в Буенос-Айресі на 1000 км автомобіля 290 MM забезпечили команді Ferrari титул чемпіона світу.
Зміна правил Чемпіонату світу й обмеження об'єму двигуна 3-ма літрами, що було реакцією на трагедію під час перегонів Mille Miglia у 1957-му та попередні аварії, призвела до того, що модель 335 S не була допущена до сезону 1958 року, і компанія Ferrari замінила її на 250 TR.
Подальша доля
У 2016 році один із автомобілів Ferrari 335 S Spider Scaglietti (шасі № 0674) був проданий на аукціоні Artcurial[en] в Парижі за €32,1 млн[2]. Ім'я покупця не озвучувалось, однак згідно з прес-релізом, опублікованим продавцем автомобіля, Алессандро Прото (Alessandro Proto), власником компанії Proto Organisation, новим володарем найдорожчого автомобіля марки Ferrari став футболіст Ліонель Мессі[3][4]. За повідомленням А. Прото, автомобілем також цікавився Кріштіану Роналду, але ставка Мессі була вищою[3].
Галерея
- Ferrari 335 S
-
Машина Портаґо і Нельсона незадовго до аварії -
Автомобіль №531, під час перегонів Mille Miglia (1957) -
![Ferrari 335 Sport Scaglietti на аукціоні Artcurial[en]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6c/Ferrari_335_Sport_Scaglietti_%2830134235476%29.jpg/360px-Ferrari_335_Sport_Scaglietti_%2830134235476%29.jpg)
![Ferrari 335 Sport Scaglietti на аукціоні Artcurial[en]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ferrari_335_Sport_Scaglietti_(30134235476).jpg)
Джерела
- Casamassima, Pino. Storia della scuderia Ferrari. — G. Nada, 1998. — 374 с. — ISBN 88-7911-179-5.
- Acerbi, Leonardo. Ferrari: All The Cars. — Haynes, 2012. — 431 с. — ISBN 9781844255818.
- Schlegelmilch, Rainer W. Ferrari. — Könemann, 2004. — ISBN 3-8331-1057-0.
Примітки
- ↑ Ferrari 335 S Register. barchetta.cc. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ 1957 Ferrari 335 Sport Scaglietti (фр.). Artcurial. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 25 квітня 2020.
- ↑ а б Has Messi bought world's most expensive Ferrari?. sport.es (англ.). 8 лютого 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2022. Процитовано 21 грудня 2022.
- ↑ Willgress, Lydia (11 лютого 2016). Lionel Messi 'was mystery buyer of £25million classic Ferrari that is the world's most expensive car - and he outbid Cristiano Ronaldo' (англ.). Daily Mail. Архів оригіналу за 21 грудня 2022. Процитовано 21 грудня 2022.
Посилання
- Ferrari 335 S: Ferrari History
- Ferrari 335 S Scaglietti Spyder // Ultimatecarpage.com
- Peter Ruch Ferraris bester Frontmotor-Sportwagen wunderschön und sündhaft teuer. // Autorevue.at. 18.01.2017
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}