European Broadcasting Union
Члени Європейської мовної спілки
Абревіатура	EBU(англ.), UER(фр.)
Гімн	Te Deum[d][1]
Тип	телерадіомовна станція альянс metaorganizationd організація
Засновано	12 лютого 1950
Інтерес	media in Europed
Країна	Швейцарія ·  Бельгія[2]
Штаб-квартира	Женева (46°13′56″ пн. ш. 6°07′35″ сх. д. / 46.2321° пн. ш. 6.12645° сх. д. / 46.2321; 6.12645)
Членство	W3C[3] EUROPEAN SERVICES FORUMd[4]
Офіційні мови	англійська французька
Попередник	International Broadcasting Uniond
Керівник	Delphine Ernotted
Партнерство	ЮНЕСКО[5]
Вебсайт: ebu.ch
Європейська спілка радіомовлення і телебачення у Вікісховищі

«Європе́йська спі́лка радіомо́влення і телеба́чення» (ЄСРТ) або «Європе́йська мо́вна спі́лка» (ЄМС) (англ. European Broadcasting Union, EBU; фр. L'Union Européenne de Radio-Télévision, UER) була створена 12 лютого 1950 року 23-ма телерадіомовними організаціями з Європи та середземноморського регіону на конференції в курортному містечку Торкі, графство Девон, Велика Британія. ЄМС є найбільшою у світі професійною асоціацією телерадіомовників і станом на 2007 рік має 74 активних члени з 55 країн Європи, Північної Африки та Близького Сходу, а також 43 асоційованих члени з інших 25 країн.

ЄСРТ/ЄМС є організатором конкурсів сімейства «Євробачення» (пісенний конкурс Євробачення, дитячий пісенний конкурс Євробачення, танцювальний конкурс Євробачення тощо). У 2010 році заснувала новий проєкт «Магічне циркове шоу Євробачення» (англ. Eurovision Magic Circus Show).

ЄСРТ/ЄМС також є розпорядником ліцензій на трансляцію чемпіонатів світу з футболу, турнірів УЄФА (Ліга Чемпіонів, Ліга Європи, Суперкубок УЄФА, чемпіонат Європи з футболу), зимових та літніх Олімпійських ігор, ралі «Дакар», інших світових подій.

Країна	Компанія-мовник
Австрія	Österreichischer Rundfunk (1953)
Азербайджан	Іджтімай Телевізія (2007)
Албанія	Radio Televizioni Shqiptar (1999)
Андорра	Ràdio i Televisió d'Andorra (2002)
Бельгія	Vlaamse Radio- en Televisieomroep і Radio télévision belge de la communauté française (1950)
Болгарія	Bâlgarsko Nationalno Radio, Българска национална телевизия (1993)
Боснія і Герцеговина	Public Broadcasting Service of Bosnia and Herzegovina (1993)
Ватикан	Radio Vaticana (1950)
Велика Британія	BBC (1950), United Kingdom Independent Broadcasting — representing Independent Television Network (ITV), Channel 4 and Sianel Pedwar Cymru — Channel Four Wales (1959)
Вірменія	AMPTV (2005)
Греція	Elliniki Radiophonia Tileorassi SA (1950)
Грузія	Georgian Public Broadcasting (2005)
Данія	Danmarks Radio (1950), TV2/Danmark (1990)
Естонія	Eesti Raadio, Eesti Televisioon (1993)
Ірландія	Radio Telefís Éireann (1950)
Ісландія	Ríkisútvarpið (1956)
Іспанія	Radiotelevisión Española (1955), Sociedad Española de Radiodifusión (1975), Radio Popular SA Cope (1998)
Італія	Radiotelevisione Italiana (1950)
Кіпр	Cyprus Broadcasting Corporation (1968)
Латвія	Латвійське радіо, Латвійське телебачення (1993)
Литва	Литовське національне радіо і телебачення (1993)
Люксембург	CLT Multi Media (1950), Etablissement de Radiodiffusion Socioculturelle du Grand-Duché de Luxembourg (1996)
Північна Македонія	Macedonian Radio-Television (1993)
Мальта	Public Broadcasting Services (1969)
Молдова	Teleradio-Moldova (1993)
Монако	Groupement de Radiodiffusion monégasque — comprising Radio Monte-Carlo, TMC and MCR (1950)
Нідерланди	Netherlands Public Broadcasting (1950)
Німеччина	Arbeitsgemeinschaft der öffentlich-rechtlichen Rundfunkanstalten der Bundesrepublik Deutschland (ARD), comprising Bayerischer Rundfunk, Hessischer Rundfunk, Mitteldeutscher Rundfunk, Norddeutscher Rundfunk, Radio Bremen, Rundfunk Berlin-Brandenburg, Saarländischer Rundfunk, Südwestrundfunk, Westdeutscher Rundfunk, Deutsches Fernsehen, Deutschlandradio, and Deutsche Welle (1952), Zweites Deutsches Fernsehen (ZDF) (1963)
Норвегія	Norsk Rikskringkasting (1950), NO/TV2 (1992)
Польща	Polskie Radio i Telewizja — comprising Polskie Radio і Telewizja Polska (1992)
Португалія	Rádio e Televisão de Portugal (1950)
Румунія	Societatea Româna de Radiodifuziune (1993), Societatea Româna de Televiziune (1993)
Сан-Марино	San Marino RTV (1995)
Сербія	Radio-televizija Srbije (2001)
Словаччина	Rozhlas a televízia Slovenska (1993)
Словенія	Radiotelevizija Slovenija (1993)
Туреччина	Türkiye Radyo-Televizyon Kurumu (1950)
Угорщина	Magyar Rádió, (Угорське телебачення) (1993)
Україна	Національна суспільна телерадіокомпанія України (1993)
Фінляндія	MTV Oy (1993), Oy Yleisradio Ab (1950)
Франція	Groupement des radiodiffuseurs francais — comprising Télévision Française 1, France Télévisions, Canal+, Radio France Internationale and Radio France (1950), Europe 1 (1982).
Хорватія	Hrvatska radiotelevizija (1993)
Чехія	Český rozhlas, Česká televize (1993)
Чорногорія	Radio-televizija Crne Gore (2001)
Швейцарія	SRG SSR idée suisse — Sociéte Suisse de Radiodiffusion et Télévision (1950)
Швеція	Sveriges Television och Radiogrupp — comprising Sveriges Television, Sveriges Radio і Sveriges Utbildningsradio (1950), TV4 (2004)

Країна	Компанія-мовник
Алжир	Entreprise nationale de Télévision (1969), Entreprise nationale de Radiodiffusion sonore (1969) and Télédiffusion d'Algérie (1969)
Єгипет	Egyptian Radio and Television Union (1950—1957) (1984)
Ізраїль	Israel Broadcasting Authority (1957)
Йорданія	Jordan Radio and Television Corporation (1969)
Ліван	Télé-Liban (1950)
Лівія	Libya Jamahiriya Broadcasting (1974)
Марокко	Société Nationale de Radiodiffusion et de Télévision (1950—1961) (1968)
Туніс	Etablissement de la Radiodiffusion-Télévision Tunisienne (1950)

Країна	Компанія-мовник
Казахстан	Kazakhstan-1 (K-1)
Катар	Qatar Radio
Косово	Radio Television of Kosovo (RTK)
Ліхтенштейн	1 Fürstentum Liechtenstein Television (1FLTV)
Марокко	2 Morocco Television (2M TV)

У 2021—2022 роках три мовники Союзної держави Росії та Білорусі — Перший канал, ВГТРК та НГТРК РБ — були виключені з Європейської мовної спілки через цензуру й політичний режим Володимира Путіна та Олександра Лукашенка.

Зараз до складу «Конкурсів сімейства Євробачення» входить 6 конкурсів. З 1 січня 2010 року «Конкурсами сімейства Євробачення» керує Йорген Франк (Данія).^[6]

Рішення про заснування нового конкурсу приймається на засіданні саміту Eurovision TV, який відбувається щороку у квітні.

Конкурс	Стан	Перший	Останній	Супервайзер		Офіційний сайт
Пісенний конкурс Євробачення	діючий	24 травня 1956	—	Йон Ола Санд[7]	Норвегія[7]	www.eurovision.tv
Євробачення Юних Музикантів	діючий	11 травня 1982	—	Владислав Яковлєв[8]	Росія[8]	www.youngmusicians.tv2
Євробачення Юних Танцюристів	діючий	16 червня 1985	—	Владислав Яковлєв[9]	Росія[9]	www.youngdancers.tv3
Дитячий пісенний конкурс Євробачення	діючий	15 листопада 2003	—	Сітце Баккер[10]	Нідерланди[10]	www.junioreurovision.tv
Танцювальний конкурс Євробачення	недіючий	1 вересня 2007	6 вересня 2008	Таль Барнеа[11]	Ізраїль[12]	www.eurovisiondance.tv4
Магічне Циркове Шоу	діючий	26 листопада 2010	—	Надя Буркхардт[13]	Німеччина	www.magic-circus-show.tv

2.↑  У рік проведення конкурсу Євробачення Юних Танцюристів сайт може не працювати.

3.↑  У рік проведення конкурсу Євробачення Юних Музикантів сайт може не працювати.

4.↑  Сайт ліквідовано через те, що конкурс більше не проводиться.