| Desmatophoca Період існування: ранній і середній міоцен
| |
|---|---|
| |
| Desmatophoca oregonensis | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Клада: | Pinnipediformes |
| Клада: | Ластоногі (Pinnipedia) |
| Родина: | †Desmatophocidae |
| Рід: | †Desmatophoca Condon, 1906 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Desmatophoca
| |
Desmatophoca — це вимерлий рід ранніх ластоногих, який жив у міоцені. Таксони родини Desmatophocidae мають певну морфологічну схожість із сучасними тюленевими[1]. Виділяють два види: Desmatophoca oregonensis і Desmatophoca brachycephala[2]. Інформації про Desmatophoca мало через невелику кількість отриманих та ідентифікованих зразків викопних решток.
Усі зразки викопних Desmatophoca були знайдені в морських відкладеннях у Вашингтоні та Орегоні, в США[3].
Попри схожість із сучасними тюленями, Desmatophoca мають відмінності. Вони мали значно коротший хвіст і, ймовірно, були значно коротшими, ніж сучасні тюлені[1]. Попри їхній малий розмір у порівнянні з сьогоднішніми тюленями, вони мали важчі й, ймовірно, потужніші щелепи[3]. Через це, швидше за все, вони мали сильнішу силу укусу, ніж будь-який нині живий тюлень, що робить їх грізними мисливцями свого часу[4]. Як і сучасні тюлені, вони були м’ясоїдними, а їхні великі орбіти вказують на стратегію полювання на основі зору[2].
Примітки
- ↑ а б Ray, C. (1976). Fossil Marine Mammals of Oregon. Systematic Zoology, 25(4), 420-436.
- ↑ а б Berta, A. (1994). A New Species of Phocoid Pinniped Pinnarctidion from the Early Miocene of Oregon. Journal of Vertebrate Paleontology, 14(3), 405–413.
- ↑ а б Wortman, J. T. (1906). A new fossil seal from the marine Miocene of the Oregon coast region. Science, 24(603), 89-92).
- ↑ Kienle, S., & Berta, A. (2018). The evolution of feeding strategies in phocid seals (Pinnipedia, Phocidae). Journal of Vertebrate Paleontology, 38(6), Journal of Vertebrate Paleontology, 02 November 2018, Vol.38(6).