![]() | Ця стаття чи розділ висвітлює запланований чи очікуваний продукт. | ![]() |
Challenger 3 | |
---|---|
![]() Демонстратор технологій Challenger 3, показаний на виставці HERMOD 2 у 2021 році | |
Тип | Основний бойовий танк |
Походження | ![]() |
Історія використання | |
На озброєнні | 2025 рік (прогнозовано)[1] |
Оператори | Британська армія |
Історія виробництва | |
Розробник | Rheinmetall BAE Systems Land[en] |
Розроблено | 2020-ті |
Виробник | Rheinmetall BAE Systems Land |
Виготовлення | 2024 рік[1] |
Виготовлена кількість | 148 (прогнозовано) |
Характеристики | |
Вага | 66 тонн (65 довгих тонн; 73 короткі тонни)[2] |
Екіпаж | 4 (командир, навідник, заряджаючий, водій) |
Броня | «Нова модульна броня», що складається з броні «EPSOM» і «FARNHAM»[3][4], APS[5] |
Головне озброєння | Гладкоствольна 120 мм гармата Rheinmetall L55A1[6] |
Двигун | Perkins CV12-9A V12 дизель 26,1 л[7] |
Трансмісія | David Brown Santasalo[en] TN54E епіциклічна трансмісія (шість вперед, два назад) з новими вдосконаленнями компонентами[8][9] |
Підвіска | Гідропневматична підвіска Горстманна[en] третього покоління[10] [11][12] |
![]() |
Challenger 3 (CR3) — перспективний британський основний бойовий танк четвертого покоління, який розробляється для британської армії. Його вироблятимуть шляхом переобладнання наявних танків Challenger 2 спільним британсько-німецьким підприємством Rheinmetall BAE Systems Land[en].
Удосконалення Challenger 2 почалося в 2005 році як Програма підтримки спроможностей і стійкості (англ. Capability And Sustainment Programme, CSP), щоб зберегти конкурентоспроможність Challenger 2 до 2030-х років. Брак фінансування[13] призвів до того, що лише в 2014 році програму було офіційно реорганізовано в «Програму продовження терміну експлуатації Challenger 2» (англ. Challenger 2 Life Extension Programme, LEP). Після цього два прототипи були подані для оцінювання відповідності вимогам програми; один від BAE Systems у 2018 році[14], а інший від Rheinmetall у 2019 році.[15] Пізніше того ж року BAE та Rheinmetall об'єднали свої британські підрозділи в Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL), фактично залишивши пропозицію Rheinmetall єдиним доступним варіантом, що дозволяв не здійснювати заміну парку Challenger 2 на інші моделі.[16]
Challenger 3 має абсолютно нову башту з покращеним корпусом. Найзначнішою зміною у Challenger 3 є заміна основного озброєння Challenger зі 120-мм нарізної основної гармати L30A1 на 120-мм гладкоствольну гармату L55A1[17] (яка сама по собі є оновленою версією L55, встановленої на сімейство основних бойових танків Leopard 2A6/A7)[18], що забезпечує більшу початкову швидкість, кращу бронебійність, а також взаємосумісність з іншими державами-членами НАТО. Це перший британський танк, який із самого початку не мав нарізної основної гармати.[19]
Історія
Challenger 3 стане четвертим танком з такою назвою, першим був Cruiser Mk VIII Challenger часів Другої світової війни, який був розроблений на базі шасі танка Cromwell і озброєний 17-фунтовою гарматою Ordnance QF. Другим був Challenger 1 часів війни в Перській затоці, який був основним бойовим танком британської армії з початку 1980-х до середини 1990-х років, коли його змінив Challenger 2, який застосовувався у бойових діях після війни в Іраку в 2003 році.
У 2005 році Міністерство оборони Великої Британії визнало потребу в Програмі підтримки спроможностей (англ. Capability Sustainment Programme, CSP) для продовження терміну служби Challenger 2 до середини 2030-х років і підвищення його мобільності, летальності та живучості.[20] Програму підтримки спроможностей планувалося завершити до 2020 року, поєднавши всі оновлення CLIP, зокрема встановлення 120-мм гладкоствольної гармати.[21][22] До 2014 року Програма підтримки спроможностей була замінена на Програму продовження терміну експлуатації (англ. Life Extension Programme, LEP), яка передбачала аналогічний обсяг заміни застарілих компонентів і продовження терміну служби танка з 2025 до 2035 року, однак від 120-мм гладкоствольної гармати, здавалося, відмовилися.[23][24][25]
У 2015 році британська армія надала роз'яснення сфери дії Програми продовження терміну експлуатації, розділивши її на чотири ключові сфери, а саме:[26]
- Спостереження та захоплення цілей: модернізація основного прицілу командира та основного прицілу навідника, а також заміна тепловізійних прицілів і прицілів стрільця (TOGS) на тепловізори третього покоління.
- Система керування зброєю: оновлення комп'ютера управління вогнем, панелі управління вогнем і блоку обробки зброї.
- Мобільність: Оновлення, включаючи гідрогазову підвіску третього покоління, покращену фільтрацію повітря, уприскування палива CV-12 Common Rail, трансмісію та охолодження.
- Електронна архітектура: Оновлення руків'я керування навідника, архітектури розповсюдження відео, загальні інтерфейси, сумісні з архітектурою транспортного засобу, підвищена бортова обробка та покращений інтерфейс людини та машини.
Міністерство оборони Великої Британії також почало оцінювати системи активного захисту (APS) на Challenger 2, включаючи MUSS і ROSY Rapid Obscurant System від Rheinmetall.[27][28][29]
У серпні 2016 року Міністерство оборони Великої Британії уклало контракти на етап оцінки з кількома компаніями для Програми продовження терміну експлуатації. До них входили Team Challenger 2 (консорціум на чолі з BAE Systems і за участі General Dynamics UK[en])[30], CMI Defense[en] і Ricardo plc[en], Rheinmetall і Lockheed Martin UK[en].[31][32] У листопаді Міністерство оборони Великої Британі відібрало дві команди на чолі з BAE Systems і Rheinmetall для змагання за участь у Програмі продовження терміну експлуатації, вартість якої тоді оцінювалася в 650 млн фунтів стерлінгів (802 млн дол. США).[33][34][35]
У жовтні 2018 року BAE Systems представила запропоновану дослідну модель Challenger 2 LEP «Black Night».[36] Серед нових удосконалень — командирський приціл Safran PASEO, тепловізор Leonardo для навідника та нічний приціл Leonardo DNVS 4. Башта також отримала модифікації для підвищення швидкості повороту та забезпечення більшого простору, а також рекуперативне гальмування для генерації та накопичення енергії. Інші удосконалення включали систему лазерного попередження та систему активного захисту.[36]
У січні 2019 року Rheinmetall представила свою пропозицію, яка включала розробку абсолютно нової башти з повністю цифровою електронною архітектурою, денним і нічним прицілом для командира і навідника, а також 120-мм гладкоствольну гармату Rheinmetall L55. Попри суттєвіше оновлення, ніж Black Night, башта була розроблена за ініціативою Rheinmetall і не фінансувалася Міністерством оборони Великої Британії, а також не входила до вимог Програми продовження терміну експлуатації.[37]
У червні 2019 року BAE Systems і Rheinmetall створили спільне підприємство у Великій Британії під назвою Rheinmetall BAE Systems Land[en] (RBSL).[38] Попри злиття, компанія все ще мала представити дві окремі пропозиції для укладення контракту в рамках Програми продовження терміну експлуатації.[39] На виставці DSEI 2019 RBSL вперше продемонструвала свій пропонований прототип.[40]
У липні 2020 року Rheinmetall Defense показала дослідний стенд[en] на шасі Challenger 2 із абсолютно новою баштою, системою автоматичного заряджання та потужною 130-мм гладкоствольною гарматою Rheinmetall Rh-130 L/51.[41] 130-мм гармата L/51 на 500 кілограмів важча за 120-мм гармати L/44 або L/55, тому для роботи на Challenger 3 потрібна більша башта.[42]
У жовтні 2020 року Міністерство оборони Великої Британії виступило проти закупівлі нового основного бойового танка з-за кордону замість розробки Challenger 2 за Програмою продовження терміну експлуатації, заявивши, що модернізований Challenger 2 за характеристиками «можна буде порівняти з Leopard 2 або M1 Abrams, а в деяких областях і перевершуватиме їхні характеристики».[43]
22 березня 2021 року Міністерство оборони Великої Британії опублікувало наказовий документ[en] Оборона у конкурентну епоху[en], в якому підтверджувалися плани британської армії модернізувати 148 танків Challenger 2 і позначити їх як Challenger 3.[44][45] Міністерство оборони Великої Британії підтвердило підписання контракту з RBSL на суму 800 млн фунтів стерлінгів (1 млрд дол. США) 7 травня 2021 року. Масштабніша пропозиція Rheinmetall щодо модернізації, включаючи нову 120-мм гладкоствольну гармату, була погоджена. Початкова експлуатаційна спроможність[en] оновлених танків очікується до 2027 року, а повна експлуатаційна спроможність буде оголошена до 2030 року.[46]
У вересні 2023 року стало відомо, що Велика Британія прискорює отримання оновленого танка на озброєння.[47] Це має статися у 2025 році, замість 2027 року, як планувалось спочатку.
Модернізація буде проходити на новому бронетанковому заводі Rheinmetall BAE Systems Land (RBSL) у Телфорді, який спеціалізується на виробництві бронетехніки.
В січні 2024 року у перший день міжнародної конференції з бронетехніки International Armoured Vehicles 2024 показали перший прототип основного бойового танка Challenger 3.[48] Очікується, що в лютому розпочнеться тестування цього прототипу оновленої бойової машини.
У Британії розпочалося будівництво танків Challenger 3 на бронетанковому підприємстві RBSL у місті Телдфорд. Ця подія ознаменувалася завершенням будівництва останнього, восьмого прототипу танка Challenger 3, який став першим, виробленим на заводі RBSL у місті Телдфорд. Перша партія яких має надійти на озброєння у 2025 році та використовуватися для підготовки екіпажів Королівського танкового полку.[1]
Опис
В лютому 2023 року було розкрито основні особливості танка[49]:
- гладкоствольна 120-мм гармата
- нова башта, що буде доступною для встановлення на інші західні танки
- комплекс активного захисту Trophy
- модернізований двигун, нова підвіска, гідравлічний натягувач гусениці, електрична система холодного старту, вдосконалена система охолодження двигуна[50]
- інші модернізації, включно з новими бронею та оптичними приладами
Галерея
-
Технічний демонстратор модернізованого «Челленджер 2» на виставці DSEI-2019
-
Опис технічного демонстратора модернізованого «Челленджер 2» на DSEI-2019
Див. також
Примітки
- ↑ а б в У Британії розпочалося будівництво танків Challenger 3
- ↑ Challenger 3 vs Challenger 2 (Infographic) (PDF) (англ.). RBSL. 29 квітня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
- ↑ Obsolescent and outgunned: the British Army’s armoured vehicle capability: Government Response to the Committee’s Fifth Report of Session 2019–21. www.parliament.uk (англ.). Парламент Сполученого Королівства. 21 травня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ UK Army set to receive 148 next gen ‘Challenger 3’ MBT’s. www.defence-and-security.com. Defence & Security Systems International. 10 травня 2021. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022. [Архівовано 2022-09-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Pioneering new technology for Challenger 3 tank. www.army.mod.uk (англ.). Британська армія. 24 червня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ Гаррі Лай (7 травня 2021). UK MOD signs Challenger 3 contract with RBSL (англ.).
- ↑ Баронеса Голді (22 квітня 2022). Challenger Tanks: Engines. House of Lords Debates (англ.). Парламент Сполученого Королівства. Процитовано 24 квітня 2022 — через TheyWorkForYou.
- ↑ TN54E Tracked Vehicle Transmission (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ Work begins to prepare Challenger 2 vehicles for upgrade programme (англ.). Міністерство оборони Великої Британії. 28 липня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- ↑ Gen 3 HydroGas Project (англ.). Tenders Electronic Daily - Supplement to the Official Journal of the EU. 12 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Repair and Conversion Hydrogas Gen 3 Suspension Parts (англ.). Tenders Electronic Daily - Supplement to the Official Journal of the EU. 15 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- ↑ Project: 701547382 - Procurement of HAAIP Main Engine Cooling Fans – Annex A, Contract Notice Supporting Information Document. UK MOD, Defence Sourcing Portal (англ.). 26 квітня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
- ↑ Challenger 2 Life Extension Project – Interim. Think Defence (англ.). 21 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022. [Архівовано 2022-12-04 у Wayback Machine.]
- ↑ DVD 2018: BAE Systems displays Challenger 2 LEP nicknamed Black Night (англ.), 21 вересня 2018
- ↑ IAV 2019: Rheinmetall unveils proposal for Challenger 2 LEP. Janes Defence News (англ.).
- ↑ Джордж Еллісон (14 січня 2020). Challenger 2 Life Extension Programme decision due late 2020. UK Defence Journal (англ.).
- ↑ Rheinmetall Defence - Latest news Rheinmetall modernizing the UK's main battle tank Challenger 2 fleet. www.rheinmetall-defence.com (англ.).
- ↑ Large Calibre Weapons and Ammunition. www.rheinmetall-defence.com (англ.).
- ↑ Production of the British Challenger 3 Tank Has Begun. The National Interest (англ.). 29 березня 2022.
- ↑ Defence Industrial Strategy: Defence White Paper (PDF) (англ.). Лондон: The Stationery Office[en]. 2005. с. 79. ISBN 0101669720. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ The King's Royal Hussars: Regimental Journal 2007 (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2021. Процитовано 29 березня 2021. [Архівовано 2021-07-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Case Studies in Defence Procurement and Logistics (PDF) (англ.). 2014. с. 236. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ DVD 2014: UK Challenger 2 LEP numbers may drop (англ.). Janes.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
- ↑ Dynamic Security Threats and the British Army - Presentation to RUSI by Sir Nick Carter CGS of the British Army (англ.). Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018. [Архівовано 2018-03-29 у Wayback Machine.]
- ↑ The Defence Equipment Plan 2017 (PDF) (англ.). UK Government. Процитовано 7 березня 2018.
- ↑ RTR December 2015 Newsletter (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2016. Процитовано 5 травня 2016. [Архівовано 2016-11-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Armour MBT 2025 programme: SRO appointment letter (PDF) (англ.). Міністерство оборони Великої Британії. Архів (PDF) оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016. [Архівовано 2016-09-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Active Protection for our Armed Forces (англ.). DSTL / UK Government. 5 липня 2016. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Challenger 2 trialled with ROSY, Iron Fist APS (англ.). Jane's International Defence Review. 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 13 листопада 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ BAE Systems' Team Challenger® 2 awarded Assessment Phase for Life Extension Project (англ.). BAE Systems. 22 грудня 2016. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ UK Announces Life Extension Project. Battlespace (англ.). 22 серпня 2016. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Several contenders line up for Challenger 2 life extension programme (англ.). IHS Jane's. 11 серпня 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
- ↑ Ендрю Чутер (2 листопада 2016). Field Narrows for UK Battle Tank Modernization (англ.). Defense News. Процитовано 14 листопада 2016.
- ↑ Challenger 2 LEP contracts due in December (англ.). IHS Jane's. 14 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016.
- ↑ MOD awards £46M to start Challenger 2 Tank life extension project competition (англ.). gov.uk. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ а б Джордж Еллісон (8 жовтня 2018). BAE unveils 'Black Night' – the first fully-upgraded Challenger 2 tank. UK Defence Journal[en] (англ.). Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ IAV 2019: Rheinmetall unveils proposal for Challenger 2 LEP (англ.). Jane's JDW. Процитовано 25 січня 2019.
- ↑ Себастьян Шпренгер; Ендрю Чутер (21 січня 2019). Rheinmetall, BAE Systems launch joint venture for military vehicles (англ.). Defense News. Процитовано 25 січня 2019.
- ↑ Challenger 2 Upgrade Decision Will Not Be Made Until 2021. Forces News (англ.). 1 липня 2019. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Марк Казале (12 вересня 2019). DSEI 2019: RBSL's Challenger 2 LEP contender comes out in the open. Defence News (англ.). Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Rheinmetall – MBT 130 mm Gun (англ.), процитовано 15 травня 2021
- ↑ Why Can’t Tanks be Larger? Rheinmetall’s 130 mm Gun and the Future of MBTs (англ.). 25 червня 2016.
- ↑ Written evidence submitted by the Ministry of Defence HCDC Inquiry: Progress in delivering the British Army's armoured vehicle (англ.). Парламент Сполученого Королівства. 6 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020.
The Challenger 2 Life Extension Project will be the first significant upgrade since it entered service in 1998...it will be comparable..in certain areas superior – to the latest version of Leopard 2 and Abrams.
- ↑ Defence in a Competitive Age (PDF) (англ.). Міністерство оборони Великої Британії. Березень 2021. с. 54. ISBN 978-1-5286-2462-6. Процитовано 22 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Future Soldier: Transforming the British Army (PDF) (англ.). Британська армія. 22 березня 2021. с. 3. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Britain awards $1 billion contract to upgrade Challenger 2 tanks, Defense News[en] (англ.), 7 травня 2021
- ↑ Сполучене Королівство пришвидшує програму Challenger 3. Мілітарний (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ З'явилися перші фото прототипу танка Challenger 3. Мілітарний (укр.). Процитовано 24 січня 2024.
- ↑ Challenger 3 hits milestone ahead of schedule | The British Army. web.archive.org. 9 лютого 2023. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ Newdick, Thomas (23 січня 2024). This Is The Challenger 3 Advanced Main Battle Tank. The War Zone (англ.). Процитовано 7 лютого 2024.
Посилання
- British Army to get 148 Challenger 3 tanks in £800m deal. BBC (англ.). Лондон. 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- Major order from Her Majesty's Armed Forces. Rheinmetall (англ.). 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.