Кушир донський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Порядок: | Кушироцвіті (Ceratophyllales) |
Родина: | Куширові (Ceratophyllaceae) |
Рід: | Кушир (Ceratophyllum) |
Вид: | Кушир донський (C. tanaiticum)
|
Біноміальна назва | |
Ceratophyllum tanaiticum |
Кушир донський[1][2][3] (Ceratophyllum tanaiticum) — вид трав'янистих прісноводних рослин родини куширові (Ceratophyllaceae), поширений у пд.-сх. Європі.
Опис
Багаторічна рослина 30–100 см завдовжки. Стебло гладке. Листки в густих кільцях вильчато-3–4-роздільні на 8–15 ниткоподібних, віддалено-зубчастих часточок. У піхвах листків розташовані дрібні одностатеві квіточки. Запилення відбувається під водою. Плід — горішок, на краю зубчасто-крилатий, овальний, сплющений, 3–5 мм довжиною; з 2 сплющеними колючками біля основи[2].
Поширення
Європа: Угорщина, Україна, пд.-зх. Росія[4].
В Україні зростає в озерах, на болотах — у Лісостепу (Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, ок. с. Буримка в долині р. Сула; Харківська обл., Готвальдскій р-н, Лиман) і Степу (Дніпропетровська обл., ок. м. Новомосковськ на р. Самара; Херсон).
Природоохоронний статус
Ця рідкісна реліктова рослина перебуває під охороною в Європі та Україні[2]. Занесена до Європейського Червоного списку, а також до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Одеської областей[3].
Формація куширу донського занесена до Зеленої книги України.
Джерела
- ↑ Ceratophyllum tanaiticum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 45. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 19.03.2018. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |