CFM International LEAP

CFM International LEAP
	Макет LEAP-X, рання кодова назва двигуна
Тип	Турбовентиляторний двигун
Походження	Франція та США
Виробник	CFM International
Перший запуск	4 вересня 2013
Галузі використання	Airbus A320neo; Boeing 737 MAX; Comac C919
Кількість	2,516 (червень 2019)
Попередній двигун	CFM International CFM56
Наступний двигун	General Electric GEnx

CFM International LEAP (англ. Leading Edge Aviation Propulsion) — турбовентиляторний двигун з високим коефіцієнтом двоконтурності, вироблений CFM International, спільним підприємством американської GE Aerospace і французької Safran Aircraft Engines. Є наступником CFM56 і конкурує з Pratt & Whitney PW1000G в оснащенні вузькофюзеляжних літаків.

Базова архітектура LEAP включає зменшену версію турбіни низького тиску Safran, яка використовується на двигуні GEnx. Вентилятор має гнучкі лопаті, виготовлені за допомогою процесу перенесення смолою, які розкручуються зі збільшенням швидкості обертання вентилятора. Незважаючи на те, що LEAP розроблений для роботи при вищому тиску, ніж CFM56 (частково тому він більш ефективний), CFM планує встановити робочий тиск нижче максимального, щоб максимізувати термін служби та надійність двигуна.^[2] В даний час для LEAP пропонується більш широке використання композитних матеріалів, вентилятор у компресорі, камера згоряння з подвійним кільцевим попереднім змішуванням (TAPS II) другого покоління та коефіцієнт перепуску приблизно 10–11:1.

Компресор високого тиску (HP) працює зі ступенем стиснення до 22:1, що приблизно вдвічі перевищує відповідне значення для компресора HP CFM56.^[3]

Двигун 737-200 (оригінал) JT8D, повністю під крилом

Двигун 737-800 (Next Generation) CFM56, передня частина крила, з плоским дном

Двигун 737 MAX 9 CFM LEAP-1B, далі вперед від крила та вище від землі

Примітки

↑ CFM launches a new era as first LEAP engine begins ground testing. CFM International. 6 вересня 2013. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 7 вересня 2013.
↑ Guy Norris (28 жовтня 2013). Smooth Start To Fast-Paced Leap-1A Test Program. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 5 липня 2018. Pressure testing. Aviation Week & Space Technology. с. 43. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
↑ Chandler, Jerome Greer (18 травня 2017). Taking the LEAP: CFM's successor to the fabulous 56. Aviation Pros. Процитовано 1 березня 2022.

[-1A_begins_ground_test-1] CFM launches a new era as first LEAP engine begins ground testing. CFM International. 6 вересня 2013. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 7 вересня 2013.

[Norris-2] Guy Norris (28 жовтня 2013). Smooth Start To Fast-Paced Leap-1A Test Program. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 5 липня 2018. Pressure testing. Aviation Week & Space Technology. с. 43. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.

[TakingLEAP-3] Chandler, Jerome Greer (18 травня 2017). Taking the LEAP: CFM's successor to the fabulous 56. Aviation Pros. Процитовано 1 березня 2022.

[1]

[2]

[3]