Burney

Streamline Cars Ltd.
Тип	Товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь	Автомобілебудування
Доля	1933 - ліцензію на виробництво автомобілів компанії купує фірма Crossley
Засновано	1927
Засновник(и)	Денніс Барні
Закриття (ліквідація)	1936
Причина закриття	Банкрутство
Штаб-квартира	Мейденхед, Англія
Продукція	Транспортні засоби
Клієнти	12
Burney у Вікісховищі

Burney (Барні) — з 1927 року англійський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Мейденхед. У 1933 році ліцензію на виробництво автомобілів компанії купує фірма Crossley. У 1934 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Сер Чарльз Денністоун Барні прославився як конструктор дирижаблів, що став відомим завдяки роботі над дирижаблем R100 для компанії Vickers на станції Хауден. Починаючи з 1927 року, у Мейденхеді було зроблено тринадцять машин. Кожна була особливою, оскільки вони використовували їх як вітрини для своїх патентів, а не для серйозного виробництва.

Автомобілі мали такі функції, як незалежна підвіска, гідравлічні гальма, обігрівач і всі сидіння всередині колісної бази. Запалювання та інші елементи керування здійснювалися за допомогою гнучких кабелів, вмонтованих в мідні трубки, що відповідали тодішній практиці авіабудування. Автомобілі мали заднє розташування двигуна з подвійними радіаторами. Перший автомобіль використовував передньоприводне шасі Alvis, яке фактично повернули задом, але адаптували таким чином, щоб керувати новими передніми колесами. Надалі машини використовували рядний Beverley, Lycoming та Armstrong Siddeley двигуни.

Обтічний кузов був дуже довгим, довжиною до 20 футів (6,1 м). Запасне колесо розміщувалося всередині однієї із задніх дверей, і прикладало величезні навантаження на петлі та дверну стійку. Еквівалентний простір у протилежних дверях був зайнятий або другим запасним колесом, або міні-баром. Незвичайний аеродинамічний дизайн автомобіля був привабливим, з дуже невеликим переднім, але довгим заднім обвісами (що містив двигун). Нижня сторона була також покрита листовим металом для підвищення аеродинамічної ефективності. Компанія Streamline вказувала на майбутнє з точки зору ефективності використання простору, що мав семимісний салон і, навіть за стандартами часу, значну висоту, що особливо турбувало дизайнера.

Кожен автомобіль коштував близько 1500 фунтів стерлінгів. Блакитний був придбаний принцом Уельським наприкінці 1930 року, а ще один перетнув Атлантику для виставки на Детройтському автосалоні. Усього з 1929 по 1931 роки було побудовано 12 автомобілів Streamline, але жоден не дійшов до нашого часу. Crossley Motors купили ліцензію на виробництво Streamline, виготовивши ще 25 автомобілів, з яких два вижили. Рядні восьмициліндрові двигуни Beverley-Barnes на ранніх автомобілях Streamline 22/80HP виявилися ненадійними, і з 1932 року виготовили останні три автомобілі з американськими 6-циліндровими 3,2-літровими двигунами Lycoming (Streamline Six) та британськими восьмициліндровими 4,4-літровими Armstrong Siddeley (Streamline Eight). Six мав колісну базу довжиною 3708 мм, Eight - 4089 мм.

Компанія Streamline Cars була остаточно закрита у 1936 році.

У сучасному звіті відзначили відсутність механічного шуму на місці водія та високу якість їзди. Значна вага автомобіля - 38 хандредвейтів або приблизно 1900 кг для моделі 1930 року - дає зчеплення з дорогою при швидкості 76 миль/год (близько 122 км/год), яка була близька до заявленого максимуму автомобіля. Двигун монтувався цілком за задньою віссю, тому машина була досить нестійкою при мокрих або вітряних погодних умовах.

Незважаючи на довжину автомобіля, було досягнуто чудового радіусу розвороту 39 футів (12 м). Не існувало двох ідентичних Streamline, а протестована версія була довжиною 18 футів 7 дюймів (приблизно 5,6 метра) з колісною базою 12 футів 5 дюймів (3,8 м), що робило його громіздким у обмежених просторах. Він був довшим, ніж найдовший доступний Rolls-Royce, і лише на близько 350 фунтів дешевшим.

Деякі ідеї (включаючи розташування запасного колеса) використовувались Crossley Motors на їх "Streamline", але вони також не мали успіху у виробництві. Завод Burney у Мейденхеді також використовувався для виробництва автомобілів Marendaz і GWK.

• 1930 - Burney Streamline 22/80HP
• 1932 - Burney Streamline Six
  • Burney Streamline Eight

• Nield, Dr. Bernard. The Burney Streamline Car. Howden: Howden Civic Society, 2008. ISBN 978-0-9557145-0-4.
• Sinsabaugh, Chris (January 31, 1932), "The News From Detroit: Sir Dennistoun Burney's Streamlined Car With Motor in Rear Interest Engineers – Expectations Growing", New York Times, pp. Automobiles pg 1, [T]he car would have an impressive gasoline economy performance, this was borne out by the record of twenty-one miles to the Imperial gallon. The car weights 4,400 pounds and has an 80-horsepower engine.
• Spearing, James O. (October 5, 1930), "At the Wheel", New York Times, Report about the London automobile show that opens October 16, 1930. The main focus of this article is Sir Dennistoun Burney's Streamline.
• Nield, Dr. Bernard. The Burney Streamline Car. Howden: Howden Civic Society, 2008. ISBN 978-0-9557145-0-4.
• David Culshaw & Peter Horrobin: The Complete Catalogue of British Cars 1895–1975. Veloce Publishing plc. Dorchester (1999). ISBN 1-874105-93-6