Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (січень 2016)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2016)

Avaaz
Посилання	www.avaaz.org
Тип	соціальна мережа
Мови	англійська, російська та інші мови.
Засновник	Ricken Pateld і Tom Perriellod
Автор	Рікен Патель
Започатковано	2007
Адреса офісу	Нью-Йорк
Avaaz у Вікісховищі

Avaaz (Авааз — «голос» на фарсі) — міжнародна громадська організація лівої орієнтації та соціальна мережа, заснована у 2007 році ^[1] 34-річним канадцем Рікеном Пателем. Avaaz просуває дії активістів з таких питань, як права людини, зміни клімату, релігійні конфлікти та захист «палестинських біженців» від Ізраїлю. Організація активно займається збором підписів і розсиланням петицій по всьому світу.

Найбільшу популярність Avaaz має в лівих колах США, Франції, Німеччини, Великої Британії та Бразилії..

Avaaz заборонений у деяких країнах, включаючи Іран, Казахстан і Китай.

Авааз був задуманий і створений його нинішнім президентом і виконавчим директором Рікеном Пателем, громадянином США і Канади, який закінчив Оксфорд і Гарвард. Вперше до ідеї створення організації Патель звернувся у 2003 році після робочої поїздки з метою захисту прав людини в Сьєрра-Леоне та Афганістані.

Письменник об'єднав зусилля 10 організацій, а також окремих людей, які склали команду, що заснувала у 2007 році Авааз. Серед організацій-співзасновників Авааз: Республіка, «спільнота фахівців у галузі державного управління, яка виступає за просування відповідального державного управління, громадянських цінностей і дорадчу демократію» і MoveOn.org, американська некомерційна організація, що виступає на захист інтересів суспільства і підтримувана Джорджем Соросом. Крім того, створення Авааз було підтримано ще двома організаціями-співзасновниками: Міжнародною профспілкою працівників громадського сектора Оксфам, а також австралійською некомерційною організацією з проведення громадських кампаній GetUp !

У число індивідуальних організаторів Авааз входять: Том Правда, колишній конгресмен від штату Вірджинія, Том Періелло, виконавчий директор MoveOn.org Елі Перізер, австралійський підприємець і громадський діяч Девід Медден, а також співзасновники сайту Purpose.com Джеремі Хеманс і Андреа Вудхаус. У виконавчу раду Авааз входять: Рікен Патель (президент), Том Правда (секретар), Елі Перізер (голова Ради) і Бен Брендзель (фінансовий директор).

Президентом і виконавчим директором Авааз є Рікен Патель. Він народився в канадському місті Едмонтон, його мати - англійка, а батько - кенієць індійського походження. Патель навчався в школі, розташованій в резервації канадських індіанців, де зіткнувся з величезною соціальною нерівністю та громадськими конфліктами. Він займався вивченням політики, філософії та економіки в Бейлліол-Коледж Оксфордському університеті й був найкращим студентом на своєму курсі. У 1998 році він організував акції протесту проти плати за навчання. Патель отримав диплом магістра в галузі державного управління в Гарвардському університеті, де брав участь у протестних акціях за підвищення зарплати шкільним працівникам до рівня прожиткового мінімуму. Він працював на Міжнародну антикризову групу та інші міжнародні організації в різних країнах світу, включаючи Сьєрра-Леоне, Ліберії, Судані і Афганістані, де, за його словами «навчився тому, як можна посадити повстанські сили за стіл переговорів, таємно проводити спостереження за виборами, відновити віру народу в підірвану корупцією політичну систему і виявляти випадки маніпулювання діяльністю іноземних військ». У 2004 році Патель переїхав до США і працював добровольцем в MoveOn.org, де здобув навички використання онлайн-інструментів у активістській діяльності.

Як стверджує The Guardian, «співтовариство Авааз не приймає ніякі внески від фондів і корпорацій з 2009 року, а також внески розміром більше 5000 доларів. Замість цього Авааз повністю покладається на внески членів спільноти, які вже пожертвували понад 20 мільйонів доларів ». У 2013 році в штаті Авааз значилося понад 90 осіб.

Глобальні компанії організовує команда фахівців, розташована більш ніж в 30 країнах світу, включаючи США, Бразилію, Францію, Велику Британію, Італію, Японію, Ліван та інші країни. Вони взаємодіють з членами спільноти за допомогою електронної пошти й використовують такі тактики при проведенні кампаній: громадські онлайн-петиції, відео-ролики та звернення до національних керівників і міжнародних організацій електронною поштою. У деяких випадках Авааз також використовує рекламу і платні консультації юристів для оптимізації проведення кампаній, а також використовує такі прийоми, як «сидячі демонстрації протесту», мітинги, дзвінки і телефонні переговори, що привертають увагу до публічних акцій. Серед таких акцій - створення майже 5-кілометрового живого ланцюга людей від Далай-лами, який відвідав Велику Британію з візитом, до дверей китайського посольства в Лондоні із закликом до встановлення "діалогу між сторонами", розгортання прапора Палестини висотою в 4 поверхи перед місцем зустрічі міністрів ЄС, де обговорювали визнання нової держави, а також використання гігантського макета бджоли при передачі петиції керівництву ЄС, про заборону використання деяких видів пестицидів, небезпечних для бджіл.

Пропозиції по кампаніям також можуть вносити члени спільноти, яких консультує команда фахівців Авааз, що займаються відповідними питаннями. Якщо пропозиція розцінюється як потенційно перспективна, то певному числу випадково вибраних членів Авааз розсилається опитування електронною поштою. Якщо на цей пробний лист відповідає достатня кількість членів, то Авааз розсилає його всім своїм прихильникам в регіоні, країні або світі (залежно від масштабу розглянутої проблеми).

У 2010 році автор статті в The Economist висловив припущення, що «методи, які використовуються Авааз, щоб об'єднати складно досяжні цілі різних груп людей, можуть бути дуже цінними для світу, в якому кампанії, наприклад, за расовими або класовим проблемам, все ще можуть роз'єднувати, а не примиряти людей ».

У 2012 році спільнота запустила онлайн-платформу, що дозволяє кожному з мільйонів членів Авааз швидко створювати власні петиції. Протягом декількох місяців після цього запрацював сайт громадських петицій, на якому за перші місяці роботи більше 8000 членів організували кампанії з найрізноманітніших питань: від захисту новозеландських дельфінів Мауї, що знаходяться на межі зникнення, до допомоги з повернення на батьківщину 100 індійських громадян, які з примусу працювали на будівельну компанію в Бахрейні. У 2013 році сомалійська журналістка Лейла Алі створила петицію на сайті Авааз із закликом до всіх членів виступити разом, щоб протистояти уряду Сомалі, що відправив жертву зґвалтування, про яку вона написала статтю, у в'язницю. У підсумку, через активну реакцію спільноти, петиція була розіслана всім членам Авааз і зібрала сотні тисяч підписів по всьому світу. У Росії серед кампаній, ініційованих членами спільноти, найбільш великими стали петиції на захист музею-заповідника «Кижи» і проти корупції російських чиновників (Акт Магнітського). Ці петиції були згодом запущені як національні кампанії. Ще одна петиція, створена членом спільноти проти видобутку в Україні сланцевого газу із застосуванням екологічно небезпечної технології фрекінгу, отримала значну підтримку і була розширена до національного рівня.

Авааз об'єднав практичних ідеалістів з усього світу. У 2011 році директор Рікен Патель зазначив, що у Авааз «немає ідеології як такої. Наша місія полягає в тому, щоб подолати розрив між світом, в якому ми живемо, і світом, в якому хотіла б жити більшість людей. Ідеалісти всіх країн, єднайтеся! »

• Avaaz.org — заголовна сторінка Avaaz [Архівовано 1 серпня 2012 у WebCite]
• Electronic activism is stirring a lot of citizens into life, whatever leaders think [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про вебсайт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.