559-та фольксгренадерська дивізія 559. Volksgrenadier-Division
Емблема 559-ї фольксгренадерської дивізії Вермахту
На службі	9 жовтня 1944 — 26 квітня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	ополчення
Роль	фольксгренадери
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Битва за Мец Оборона «Лінії Зігфрида» Операція «Нордвінд» Рейнська операція Центрально-Європейська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-лейтенант барон Курт фон Мюлен

559-та фольксгренадерська дивізія (нім. 559. Volksgrenadier-Division) — піхотна дивізія народного ополчення (фольксгренадери), що входила до складу Вермахту на завершальному етапі Другої світової війни. Дивізія сформована у жовтні 1944 року й билася на Західному фронті до кінця війни. Рештки з'єднання капітулювали наприкінці квітня у регіоні Алльгой.

559-та фольксгренадерська дивізія сформована 9 жовтня 1944 року в ході 32-ї хвилі мобілізації Вермахту, як правонаступниця 559-ї гренадерської дивізії, що була розгромлена союзниками під Нансі. З 8 листопада дивізія вела оборонні дії проти союзників, котрі наступали на фронті між Мецом і Дьєзом.

9 листопада 1944 року внаслідок глибокого прориву крізь позиції 559-ї фольксгренадерської дивізії, яка зазнала великих втрат, американським військам вдалося вирватися на оперативний простір і продовжити наступ на схід. Залишки 48-ї піхотної дивізії, що була майже розгромлена, були включені 559-й дивізії. Незабаром 17-та панцергренадерська дивізія СС змінила 559-ту на її позиціях, фольксгренадери відійшли до Саарлуї, де перейшли до оборони укріплень Західного валу. У боях, що розпочалися з 24 листопада, з'єднання знову піддалося потужним атакам ударних угруповань союзників, була знекровлена в оборонних боях і відступила від фортифікаційних споруд, маючи в строю лише 360 військових. З них тільки 80 були солдатами бойових підрозділів і частин.

З 5 грудня бої в Саарі, німецькі підрозділи відбивали спроби союзних військ закріпитися на плацдармах поблизу міст Діллінген, Енсдорф, Роден. 20 грудня залишки дивізії були відведені з фронтової зони та передислоковані до району зосередження Боттенбах, 10 км на захід від Пірмазенса.

28 грудня 1944 року дивізія замінила 25-ту панцергренадерську дивізію в Біч.

1 січня 1945 року німецькі війська на Західному фронті розпочали останню наступальну операцію «Нордвінд». 559-й дивізії визначалося завдання опанувати село Репертсвіллер і висоти на південний захід від нього. Бойові дії розгорнулися за населені пункти Сьєрсталь, Ламбак і Ламбер, однак 559-й дивізії не вдалося виконати бойове завдання. Наступальні спроможності з'єднання були вичерпані й вона перейшла до оборони. На початку лютого її бойовий склад поповнили до 4813 осіб.

19 лютого 1945 року 559-ту дивізію змінила в обороні 2-га гірська дивізія, а її перекинули до Саарбрюккена для проведення наступу. Дивізія була укомплектована, але занадто слабка, тому атака не вдалася.

Після приблизно двох тижнів безперервних боїв, залишки 559-ї фольксгренадерської дивізії були відведені з їхніх позицій на відновлення боєздатності й рушили пішки до гірського району Гунсрюк. Під час свого маршу дивізія знову і знову змушена була вести ар'єргардні бої, намагаючись відірватися від союзних військ, що її переслідували. У період з 17 по 19 березня дивізія зайняла оборону на нових опорних пунктах поблизу Альзенца, на південь від Бад-Кройцнах.

З 22 по 26 березня дивізія була реорганізована, до стройових частин увійшли усі тилові підрозділи та персонал забезпечення. З'єднання розгорнулося для оборони визначених позицій по рубежу річки Рейн на ділянці Лампертгайм — Мангайм. Вела бої за утримання своїх позицій проти американської 63-ї дивізії, що намагалася створити плацдарми в смузі оборони 559-ї дивізії. Протягом наступних кількох днів дивізія тримала оборону на обох сторонах Неккаргемюнда і блокувала шляхи просування на схід через річку Неккар в районі на захід від Ебербах. Через прорив 1-ї французької армії через Рейн, знекровлене з'єднання змушено знову було відступити.

Протягом квітня боролася у Швабському Альбі, вела бої окремими бойовими групами поблизу Плохінгена. 20 і 21 квітня дивізія була практично повністю знищена, невеличкі групи відходили на захід до регіону Алльгой. 26 квітня останні рештки дивізії капітулювали неподалік від долини річки Інн.

• Франція, Німеччина (жовтень 1944 — квітень 1945).

• Генерал-лейтенант барон Курт фон Мюлен (нім. Kurt Freiherr von Mühlen) (9 жовтня 1944 — 26 квітня 1945)

Нагороджені дивізії^[4][5]

	Кавалери Золотого Німецького Хреста	3
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям	1 (№ 690 генерал-майор Курт фон Мюлен — 09.01.1945)
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста	4 у т. ч. неофіційний

• Битва за Аахен
• Операція «Кеокук»
• Битва за Шербур
• Операція «Гренейд»
• Центрально-Європейська операція

• 559. Volksgrenadier-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 8 квітня 2018. (нім.)
• 559. Volksgrenadier-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018. (англ.)
• 559. Volks-Grenadier-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2018. (італ.)
• 559. Volks-Grenadier-Division
• 559. Volksgrenadierdivision [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]

• Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 2. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.

Виноски

Джерела