44-й гвардійський танковий полк (СРСР)

44-й гвардійський танковий полк
(1946—1991)

44-та гвардійська танкова бригада
(1943—1946)

112-та танкова бригада
(1942—1943)

112-та танкова дивізія
(1941—1942)
44-й гвардійський танковий полк; (1946—1991) 44-та гвардійська танкова бригада; (1943—1946) 112-та танкова бригада; (1942—1943) 112-та танкова дивізія; (1941—1942)
	Танк Т-34 зі складу танкової бригади «Революційна Монголія», що стоїть на монументі із зображенням бойового шляху частини.
Країна	Радянський Союз
Вид	сухопутні війська
Тип	танкові війська
Гарнізон/Штаб	НДР,; Кенігсбрюк (1945 — 1992)→; Росія,; Владимир
Війни/битви	Друга світова війна
Нагороди
Почесні найменування	Бердичівський
	Медіафайли на Вікісховищі

44-й гвардійський танковий Бердичівський ордена Леніна, Червонопрапорний, орденів Суворова, Кутузова, Богдана Хмельницького, Червоної Зірки, Сухе-Батора, Бойового Червоного Прапора Монгольської Народної Республіки полк імені Сухе-Батора (44 гв. ТП) — військове формування у складі сухопутних військ Збройних сил СРСР.

Історія

112-та танкова дивізія

112-та танкова дивізія була створена в серпні 1941 року на базі 112-го танкового полку 239-ї моторизованої дивізії 30-го механізованого корпусу та інших частин Далекосхідного фронту.

112-та танкова бригада

112-та танкова бригада сформована на базі 112-ї танкової дивізії в період з 3 січня по 20 лютого 1942 року. Переформування відбувалося в процесі бойових дій. 19 лютого року бригада виведена у резерв Західного фронту в район Мосальська (Калузька область), обороняла тиловий рубіж і займалася бойовою підготовкою. 5 березня бригада увійшла до складу військ 50-ї армії і вела бойові дії на північний захід від Мосальська. 27 квітня бригада виведена в резерв Західного фронту, де перейшла на нові штати.

17 травня 1942 року бригада увійшла в підпорядкування 10-ї армії Західного фронту в районі Труфаново. 25 червня бригада прибула в район Кудринської, де вступила в розпорядження 16-ї армії. 13 липня виведена з бою у резерв 16-ї армії в район на південний захід від Козельська. 20 листопада бригада передала матеріальну частину 6-ї гвардійській танковій бригаді і була виведена в резерв Західного фронту на південний захід від Можайська на доукомплектування.

25 грудня 1943 року бригада прибула у Наро-Фомінськ в розпорядження Московського автобронетанкового центру і увійшла до резерву Ставки ВГК.

12 січня 1943 року матеріальна частина бригади поповнилася танковою колоною «Революційна Монголія» (34 танки Т-34 і 21 танк Т-70), створеної на кошти Монгольської Народної Республіки. Для вручення цих танків приїхала делегація на чолі з Х. Чойбалсаном.

З 1 по 4 лютого 1943 року бригада передислокувалася в район Осташков, де увійшла в підпорядкування 1-ї танкової армії Північно-Західного фронту. Разом з іншими частинами армії була перекинута в район Теляткіно (Псковський напрямок). 27 березня перекинута в район північніше Обояні (Курська область), увійшовши до складу 6-го танкового корпусу Воронезького фронту. З 6 липня вела бойові дії.

7 вересня 1943 року бригада вийшла зі складу 1-ї танкової армії і в складі корпусу увійшла в оперативне підпорядкування 40-ї армії в районі західніше Лебедяні (Липецька область). Проте вже 20 вересня у складі корпусу прибула в район Суми, де знову увійшла до складу 1-ї танкової армії і в її складі виведена в резерв Ставки ВГК на доукомплектування і переведення на нові штати.^[1]

44-та гвардійська танкова бригада

Наказом НКО № 306 від 23.10.1943 року 112-та танкова бригада перетворена в 44-ту гвардійську танкову бригаду. У складі 11-го гвардійського танкового корпусу 1-ї танкової армії (з 25.04.1944 року — 1-ї гвардійської танкової армії) воювала на 1-му Українському та 1-му Білоруському фронтах^[2].

Бригада брала участь у Житомирсько-Бердичівській (з 24.12.1943 по 14.01.1944), Проскурівсько-Чернівецькій (з 04.03.1944 по 17.04.1944), Львівсько-Сандомирській (з 13.07.1944 по 29.08.1944), Варшавсько-Познанській (з 14.01.1945 по 03.02.1945), Східно-Померанській (з 10.02.1945 по 04.04.1945) та Берлінській (з 16.04.1945 по 08.05.1945) наступальних операціях.^[3]

44-й гвардійський танковий полк

Після закінчення Другої світової війни у 1946 році 44-та гвардійська танкова бригада була переформована в 44-й гвардійський танковий полк. Полк залишився на території Німеччини у складі 11-ї танкової дивізії 1-ї гвардійської танкової армії Групи радянських окупаційних військ. Дислокувався в місті Кенігсбрюк (Саксонія).

У 1992 році полк виведений у місто Владимир, де був переформований у 44-й гвардійський навчальний танковий полк (в/ч 30616-8).

У 2015 році полк був розформований, його матеріальна частина передана до 467-го окружного навчального центру (м. Ковров, Владимирська область).

Нагороди і почесні найменування

Нагорода	Номер і дата наказу (указу)	Короткий опис бойових заслуг
Бердичівський	06.01.1944
Орден Леніна	Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10.08.1944	за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками за оволодіння містами Перемишль і Ярослав та виявлені при цьому звитягу і мужність
Орден Червоного Прапора	Указ Президії Верховної Ради СРСР від 03.05.1942	за зразкове виконання завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому звитягу і мужність
Орден Суворова 2-го ступеня	Указ Президії Верховної Ради СРСР від 05.04.1945	за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками при вторгненні в межі Бранденбурзької провінції та виявлені при цьому звитягу і мужність
Орден Кутузова 2-го ступеня	Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26.04.1945	за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками при прориві оборони німців на схід від міста Штаргард і оволодінні містами Бервальде, Темпельбург, Фалькенбург, Драмбург, Вангерін, Лабес, Фрайенвальде, Шіфельбайн, Регенвальде, Керлін та виявлені при цьому звитягу і мужність
Орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня	Указ Президії Верховної Ради СРСР від 08.04.1944	за зразкове виконання завдань командування в боях за визволення міста Чернівці та виявлені при цьому звитягу і мужність
Орден Червоної Зірки	Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18.04.1944	за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками у передгір'ях Карпат, вихід на південно-західний державний кордон СРСР та виявлені при цьому звитягу і мужність
Орден Сухе-Батора	1964 рік
Орден Червоного Прапора	Указ Президії Малого Хуралу МНР від 18.01.1944
імені Сухе-Батора	1964 рік

Герої Радянського Союзу

Бенберін Василь Митрофанович — гвардії лейтенант, командир танка 44-ї гвардійської танкової бригади.
Борідько Федір Петрович — гвардії майор, командир танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади.
Виноградов Григорій Аркадійович — гвардії лейтенант, командир танка 44-ї гвардійської танкової бригади.
Гусаковський Йосип Іраклійович — гвардії полковник, командир 44-ї гвардійської танкової бригади.
Днєпров Петро Олексійович — гвардії капітан, заступник командира танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади.
Іванов Олександр Петрович — гвардії капітан, заступник командира танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади.
Карабанов Олексій Олексійович — гвардії капітан, командир танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади.
Ковальський Антон Пилипович — # Кравченко Іван Хотович — гвардії лейтенант, командир танкового взводу 44-ї гвардійської танкової бригади.
Меньшиков Олександр Володимирович — гвардії лейтенант, командир взводу автоматників 44-ї гвардійської танкової бригади.
Никонов Костянтин Павлович — гвардії старший лейтенант, командир танкового взводу 44-ї гвардійської танкової бригади.
Орєхов Петро Іванович — гвардії майор, командир танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади.
Орликов Олександр Михайлович — гвардії старший лейтенант, командир танкової роти 44-ї гвардійської танкової бригади.
Петровський Георгій Семенович — гвардії лейтенант, командир танкового взводу 44-ї гвардійської танкової бригади.
Пинський Матвій Савелійович — гвардії майор, командир танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади.
Усанов Костянтин Якович — гвардії капітан, командир батальйону автоматників 44-ї гвардійської танкової бригади.
Юдін Віктор Степанович — гвардії старший лейтенант, заступник командира батальйону автоматників 44-ї гвардійської танкової бригади.

Література

На боевом посту. Книга о воинах Группы советских войск в Германии. — М.: Воениздат, 1975, стор. 120—126.

Примітки

↑ [112-та танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 3 січня 2018. 112-та танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.)]
↑ [44-та гвардійська танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 3 січня 2018. 44-та гвардійська танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.)]
↑ [44-та гвардійська танкова бригада на «Narod.ru». (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 3 січня 2018. 44-та гвардійська танкова бригада на «Narod.ru». (рос.)]

[1] [112-та танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 3 січня 2018. 112-та танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.)]

[2] [44-та гвардійська танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 3 січня 2018. 44-та гвардійська танкова бригада на сайті «Танковый фронт». (рос.)]

[3] [44-та гвардійська танкова бригада на «Narod.ru». (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 3 січня 2018. 44-та гвардійська танкова бригада на «Narod.ru». (рос.)]

[1]

[2]

[3]