44-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк (1997—2003) 727-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк (1992—1997)
У складі	5 АвК
Авіабаза	Канатове
Нагороди
Почесні найменування	Черкаський
Розформовано	2004

44-й гвардійський бомбардувальний авіаційний Черкаський ордена Богдана Хмельницького полк (44 гв. БАП, в/ч А4562) — авіаційне з'єднання Повітряних Сил України, що існувало у 1992—2004 роках.

Полк був сформований 25 серпня 1941 рокув Липецькому авіаційному навчальному центрі, взяв свій початок від 52 швидкісного бомбардувального полку, що базувався на аеродромі Овруч і брав участь у військових діях з першого дня Німецько-радянської війни. В перші дні війни 52 ШБАП поніс значні втрати і частина льотного та інженерно-технічного складу була направлена в Липецьк для переформування та перенавчання на літак Пе-2.

За проявлену мужність, героїзм, стійкість і дисциплінованість при проведенні операції з розширення плацдарму на річці Дніпро і знищення танкових угрупуувань і залізничних ешелонів в районі Кіровограду наказом Народного Комісара Оборони СРСР №017 від 5 лютого 1944 року полку було вручено Гвардійський Червоний Прапор. Полк був перейменований в 161 гвардійський БАП.

26 квітня 1945 року Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР за великий внесок особового складу в розгром німецько-фашистських загарбників в Україні полк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

З 1953 року льотний та інженерно-технічний склад оволодів трьома поколіннями реактивних літаків: Іл-28, Як-28, Су-24, Су-24М. З 1960 року частина знаходилась в складі Військово-повітряних сил Південної групи військ.

10 липня 1987 року на аеродром Канатове, з якого на війну в Афганістані вибули дві ескадрильї МіГ-23 190 винищувального авіаційного полку прибув з Угорщини (Південна група військ) 727 гвардійський Черкаський ордена Богдана Хмельницького бомбардувальний авіаційний полк на надзвукових літаках-бомбардувальниках Су-24М. Командир авіаційного полку полковник Корчагін Генадій Михайлович.

Після перебазування на аеродром Канатове полк брав участь в 1996 році у показових льотно-технічних навчаннях на авіаційному полігоні Києво-Олександрійський під Миколаєвом.

У 1997-1998 роках полк брав участь в командно-штабних навчаннях під керівництвом міністра оборони України «Чумацький шлях», «Чисте небо», «Козацький степ», в першому повітряному параді над аеродромом «Чайка» під Києвом, в командно-штабних навчаннях «Осінь-98» і в міжнародних навчаннях «Сі-Бриз-98».

Наприкінці жовтня 2003 року гарнізон у Канатовому скоротили майже навпіл у результаті загальновійськових реформ. Полк вважався одним з найкращих, мав відмінний аеродром і виграшне географічне розташування.

16 квітня 2004 року останній літак Су-24 покинув аеродром Канатово. Про цю передислокацію останній командир написав статтю «Крайний полет на "памятнике"» в якій описав деталі та труднощі.

З 30 бомбардувальників Су-24М приблизно 10-12 літаків були включені до складу 7-го БАП у Старокостянтинові, а решта передані на бази зберігання авіатехніки в Миколаєві, Білій Церкві, Луцьку^[1].

• Корчагін Генадій Михайлович -1988;
• Нідзій Микола Андрійович 1988-;
• Веселий Володимир Васильович 1994-1995;
• Ситник Олексій Борисович 1995-2001;
• Жибров Олександр Володимирович 2001-2004.

• 806-й бомбардувальний авіаційний полк
• 7-ма бригада тактичної авіації

• Чижов Б.И. В небе Кировоградщины — Кировоград : Самиздат, 2006. — Т. 3. — 245 с.
• Інна Бурцева (19 грудня 2003). Зруйнована мрія, або Жертви військової реформи. http://podrobnosti.ua/. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
• Жибров Александр Владимирович. Крайний полет на "памятнике". Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.

• Останні дні в ч Канатово на YouTube