11-й армійський корпус (Україна)

11-й армійський корпус
(з 2024)
Корпус резерву
(2016—2024)
11-й армійський корпус; (з 2024) Корпус резерву; (2016—2024)
	Нарукавний знак корпусу
Засновано	2016 (9 років)
Країна	Україна
Належність	Сухопутні війська
Чисельність	корпус
Війни/битви	Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Командування
Поточний; командувач	бригадний генерал Сергій Сірченко

11-й армійський корпус (11 АК, в/ч А3369) — загальновійськове оперативно-тактичне з'єднання (об'єднання) у складі Збройних сил України.

Був створений у 2016 році як Корпус резерву і складався з кадрованих з'єднань. Був стратегічним резервом Генерального штабу ЗС України. Із початком російського вторгнення 2022 року був розгорнутий за штатом військового часу.

Історія

Хоча законодавчі умови розвитку корпусу резерву існували і раніше, значна організаційна робота в цьому напрямку розпочалась у 2014—2015 роках, після початку війни на сході України. Саме її учасники склали основу оперативного резерву генерального штабу.^[1] Станом на 2016 рік чисельність резервістів оцінювалася в 85000^[2] осіб, до весни 2017 дві черги резерву загалом об'єднували 150000 бійців.^[3]

Російське вторгнення 2022 року

На початок російського вторгнення 2022 року в Корпусі резерву були розгорнуті 3 танкові, 2 артилерійські, 13 піхотних, механізованих, єгерських бригад і два штурмові полки, загальна чисельність яких оцінювалася експертом Defense Express у 55000 осіб.^[4] Укомплектовані переважно з мобілізованих громадян деякі з цих підрозділів уже з перших тижнів брали участь у бойових діях з відсічі російському вторгненню.

У березні 2024 року президент указом змінив назву розділу «Кадр корпусу резерву (Корпус резерву)» у переліку посад, що комплектуються генералами та адміралами на «Армійський корпус (Корпус резерву)».^[5]

На жовтень 2024 року корпус вже носив назву 11-й армійський корпус.^[6]^[7]

Структура

Поточна структура

Управління корпусу
3-тя окрема танкова бригада^[8]
60-та окрема механізована бригада^[9]
61-ша окрема механізована бригада^[9]
63-тя окрема механізована бригада^[8]
38-ма окрема артилерійська бригада^[8]
45-та окрема артилерійська бригада^[8]
432-й окремий батальйон безпілотних систем «Skyline»^[10]

Частини, що входили до корпусу резерву

Командування

Командири

2019—2024: генерал-майор Миронюк Володимир Якович^[12]^[13]
2024: полковник Губа Роман^[13]
з 2024: бригадний генерал Сірченко Сергій Анатолійович^[14]

Начальники штабу — перші заступники командира

2017—2018: полковник Скиба Петро Павлович^[15]
на 2022: бригадний генерал Отрощенко Володимир Павлович^[16]

Символіка

Нарукавний знак має вигляд оливкового щита, центральним елементом якого є червоне обернене вістря, обтяжене срібним знаком короля Лева Даниловича (1228—1301). Обабіч вістря — срібні пірнач та лицарський меч вістрям угору.

На стрічці, яку розташовано над емблемою, вміщено гасло корпусу резерву — «VINCERE BELLO SUBSIDIIS», тобто — «РЕЗЕРВИ ВИГРАЮТЬ ВІЙНУ».

Нарукавний знак і гасло корпусу затверджено 16 травня 2024 р.^[17]

Див. також

Примітки

↑ Демобілізовані з зони АТО потраплять до першої черги військового резерву. www.unian.ua. УНІАН. 19 березня 2015. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 22 січня 2017. [Архівовано 2017-01-25 у Wayback Machine.]
↑ КАРПЮК, Геннадій (9 вересня 2016). В Україні створено 85-тисячний корпус резервістів. заархівована в [web.archive.org] стаття з [na.mil.gov.ua] (українська) . Видання Міністерства оборони України «Народна армія». Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 13.11.2022. [Архівовано 2017-09-30 у Wayback Machine.]
↑ У Генштабі назвали кількість резервістів Збройних сил України. espreso.tv. Еспресо TV. 22 березня 2018. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018. [Архівовано 2018-03-23 у Wayback Machine.]
↑ Вогняні уроки 6 місяців російсько-української війни та спроможності сектору безпеки і оборони України | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 13 листопада 2022. [Архівовано 2022-11-30 у Wayback Machine.]
↑ В ЗСУ побільшає генералів — Президент підвищив статус корпусів десантно-штурмових військ і морської піхоти. 6 березня 2024. Процитовано 20 жовтня 2024.
↑ ЗСУ формують новий армійський корпус. 5 жовтня 2024. Процитовано 20 жовтня 2024. [Архівовано 2024-10-24 у Wayback Machine.]
↑ В Україні формують новий армійський корпус. Мілітарний (укр.). Процитовано 20 жовтня 2024. [Архівовано 2024-11-12 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в ^г Сухопутні війська. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 18 квітня 2022. [Архівовано 2019-06-15 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Сухопутні війська. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 18 квітня 2022. [Архівовано 2019-06-15 у Wayback Machine.]
↑ [1]
↑ Конопльова, Марина (11 квітня 2022). 68 окрема єгерська бригада знищила ворожий Мі-24. ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022. [Архівовано 2022-04-11 у Wayback Machine.]
↑ Ідуть "у наступ": на військовому полігоні розпочались навчання "Козацька воля". rv.suspilne.media. Перший. 27 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-25 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Призначені та звільнені керівники ЗСУ станом на 11 лютого. ПЕРЕЛІК. Цензор.нет. 11 лютого 2024. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. [Архівовано 2024-03-05 у Wayback Machine.]
↑ https://www.facebook.com/share/16RtXBvNnn/
↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ РАДИ від 05 жовтня 2017 року № 129-а [Архівовано 3 липня 2023 у Wayback Machine.]
↑ Указ Президента України від 11 грудня 2022 року № 862/2022 «Про присвоєння військового звання»
↑ Однороженко О., Поцелуйко В., Руденко О., Шереметьєв О. In hoc signo vinces. Історія підрозділів сухопутних військ збройних сил України в знаках і символах / Олег Однороженко, Валерій Поцелуйко, Олексій Руденко, Олексій Шереметьєв; передмови О. С. Сирського, О. О. Павлюка, М. В. Драпатого; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків: Фоліо, 2025. — С. 127—128. — ISBN 978-617-8550-52-3.

Посилання

11-й армійський корпус у соціальних мережах
	11-й армійський корпус на сайті Facebook