Ґражина Ґенсицька
пол. Grażyna Gęsicka[1]
Міністр регіонального розвитку Польщі
2005 — 2007
Попередник	Ярослав Качинський
Наступник	Ельжбета Беньковська
Народилася	13 грудня 1951(1951-12-13)[2]  Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Померла	10 квітня 2010(2010-04-10)[2][3] (58 років)  Смоленськ, Росія[3]
Похована	Військові Повонзки
Відома як	соціолог, викладачка університету, політична діячка
Місце роботи	Варшавський університет[4] і Polish Agency for Enterprise Developmentd
Країна	Польська Народна Республіка[1]  Республіка Польща[1]
Alma mater	Faculty of Philosophy and Sociology, University of Warsawd (1974)
Політична партія	Право і справедливість
Релігія	католицтво[5]
Нагороди	Q48855159? (2010)
Підпис
Медіафайли у Вікісховищі

Ґражина Ґенсицька (пол. Grażyna Gęsicka, уроджена Дусин, пол. Dusyn; 13 грудня 1951, Варшава, Польща — 10 квітня 2010, біля аеродрому Смоленськ-Північний, Смоленськ, Росія) — польська соціологиня та політична соціологиня розвитку в урядах Казімежа Марцинкевича та Ярослава Качинського, посол Сейму IV-ї каденції. Загинула в авіакатастрофі польського президентського літака ТУ-154, який розбився під Смоленськом.

Народилася 13 грудня 1951 року у Варшаві.

1974 року закінчила інститут соціології Варшавського університету. 1985 року отримала ступінь доктора гуманітарних наук у сфері соціології. Робота на здобуття докторського ступеня була написана під керівництвом Влодзімежа Весоловського.

З 1985 до 1993 року була ад'юнктом в Інституті соціології Варшавського університету. Була членом Польської соціологічної асоціації, була автором близько 30 статей у польських та зарубіжних наукових журналах.

З 1980 року була членом «Солідарності».

10 квітня 2010 року у складі польської делегації, очолюваної Президентом Польщі Лехом Качинським, вирушила до Росії з приватним візитом на жалобні заходи з нагоди 70-х роковин Катинського розстрілу. Під час посадки на аеродром Смоленськ-Північний літак розбився. В авіакатастрофі ніхто не вижив.

25 квітня 2010 року була похована на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.

16 квітня 2010 року її було нагороджено посмертно Командорським Хрестом Ордену Відродження Польщі, а також почесною нагородою за заслуги перед Підкарпатським Воєводством.

• Біографія на сайті Сейму Польщі (пол.)