Ящук Павло Володимирович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 11 жовтня 1966 ![]() Сортавала, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР ![]() |
Смерть | 21 липня 2014 (47 років) ![]() Георгіївка, Лутугинський район, Луганська область, Україна ![]() |
Поховання | Андріяшівка ![]() |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | Територіальна оборона |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Павло́ Володи́мирович Ящу́к (11 жовтня 1966 — 21 липня 2014) — старший лейтенант батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни.
Життєвий шлях
Народився в сім'ї кадрового військового, батьки родом з Андріяшівки. Батько, Володимир Павлович — кадровий військовик, мати — Ольга Павлівна, — швея. Дитинство і юність пройшли в Бердичеві та в Андріяшівці. 1966 року сім'я переїжджає до Кандалакші Мурманської області, 1972-го — на військову службу до міста Ізяслава. Закінчив ЗОШ, Красноярське вище училище МВС СРСР. Служив в елітному спецпідрозділі МВС СРСР та Росії «Витязь», з 1988 року — краповий берет. Брав участь у багатьох секретних операціях у гарячих точках. Нагороджений численними радянськими орденами й медалями, у «Витязі» відслужив 20 років. Повернувся до України. 2012 року зміг відвідати брата Валерія Володимировича — ученого-фізика, що працює та проживає у США.
Брав активну участь у подіях Революції Гідності, псевдо «Паша Московський». 14 квітня 2014 року документально зафіксував своє українське громадянство, змінивши з російського.
У часі війни — доброволець, командир взводу, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар», псевдо «Мисливець».
Загинув 21 липня 2014-го, тоді ж поліг солдат Микола Королько — від влучення танкового снаряду при виконанні бойового завдання під Георгіївкою.
Без Павла лишились дружина, 9-річний син Павло.
25 липня 2014 року похований у селі Андріяшівка, Бердичівський район.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
- в Андріяшівці одну з вулиць названо на честь Павла Ящука
- 29 жовтня 2014 року в селі Андріяшівка на фасаді будівлі загальноосвітньої школи, йому та ще двом випускникам (Сергій Коренівський та Василь Малянівський) відкрито меморіальну дошку[1]
Примітки
Джерела
- Ящук Павло Володимирович [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- 21 липня 2020 року минає шість років з дня загибелі в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни патріота, захисника України, Героя України, нашого земляка Ящука Павла Володимировича.
![]() |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 11 жовтня
- Народились 1966
- Уродженці Карелії
- Померли 21 липня
- Померли 2014
- Померли в Георгіївці
- Військовики 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені знаком «За оборону Луганського аеропорту»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Учасники Євромайдану
- Поховані в Бердичівському районі