Яхненки — родина багатих українських промисловців-цукрозаводчиків, походила з заможних селян-кріпаків з міста Сміли (нині Черкаська область).

Глава роду Михайло, розбагатівши завдяки торгівлі, викупив з кріпосної неволі себе і свою родину. Після цього Яхненки займались гуртовою торгівлею, промисловими виробами, худобою, хлібом.

У 1820-х і 1830-х роках сини Михайла — Кіндрат, Терентій та Степан разом з Федором Симиренком, чоловіком їхньої сестри Анастасії, будують та орендують млини у Смілі та Умані, а на початку 1840-х років створили фірму «Брати Яхненки і Симиренко», керівниками якої стали Кіндрат Михайлович Яхненко та Федір Симиренко. Фірма збудувала 1843 року у селі Ташлику першу в Україні парову цукроварню. У 1842 Яхненки стають торговцями першої гільдії по місту Одесі, а у 1856 вся родина була удостоєна звання почесних громадян «за капіталом».

Одночасно була заснована невеличка ремонтна майстерня, яка згодом переросла в потужний машинобудівний завод, що виробляв техніку для цукроварень краю. На ньому було побудовано також два пароплави, один з яких мав назву «Україна».

Фірма «Брати Яхненки і Симиренко» швидко розбудувалася, нараховуючи 1861 року близько 4 мільйонів карбованців майна з рафінадним заводом у Городищі (Київська губернія), що переважав усі аналогічні підприємства в Російській імперії, цукроварнями у селах Руська Поляна та Ташлику, млинами, двома пароплавами та будинками у Києві, Харкові, Одесі, Ростові тощо. 1848 року поблизу села Млієва (Черкащина) було побудовано семиповерхову цукроварню — найбільшу в Європі.1859 року до них у гості завітав Тарас Шевченко.

У зв'язку з кризою цукрової промисловості та нестачею кредитів у пореформенний період фірма Яхненка та Симиренка занепала у середині 1860-х років.

• В Черкасах існує провулок Братів Яхненків^[1]
• Вулиця Яхненківська (колишня Комінтерну) в Дніпрі^[2]

• Симиренки

• Воблий К. Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловости. — Т. 2. — К., 1930.
• Т. І. Лазанська. Яхненки [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 767. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.