Олексій Васильович Ясь
Народився	2 жовтня 1967(1967-10-02) (57 років) Київ
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	історик
Alma mater	Київський університет
Галузь	історія, українська історіографія XIX—XX ст., інтелектуальна історія, методологія історії
Заклад	Інститут історії України НАН України
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Пінчук Юрій Анатолійович
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Нагороди	Заслужений діяч науки і техніки України
Особ. сторінка	nas.academia.edu/ОлексійЯсь

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (серпень 2017)

Олексій Васильович Ясь (нар. 2 жовтня 1967, Київ) — український історик, фахівець з української історіографії та інтелектуальної історії XIX-XX століть, доктор історичних наук (2014), член-кореспондент НАН України (2021).

Народився 2 жовтня 1967 року в Києві. У 1993 році з відзнакою закінчив історичний факультет Київського державного університету, 1997 року — аспірантуру заочної форми навчання Інституту історії України НАН України.

З червня 1993 року — інженер-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник, а від січня 2017 року — провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

У квітні 2000 року, під керівництвом доктора історичних наук Ю. А. Пінчука, захистив кандидатську дисертацію «Державницька традиція в українській зарубіжній історичній науці 1945—1991 рр.».

У грудні 2014 року захистив докторську дисертацію «Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку XIX — 80-х років XX ст.» (науковий консультант академік НАН України В. А. Смолій).

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2016).

Книга О. Яся «Багатоликий Микола Костомаров»^[1]» посіла перше місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2018» в номінації «Минувшина. Біографії / Мемуари»^[2] та у ІІ Всеукраїнському бібліотечному «Біографічному Рейтингу — 2018» у номінації «Життєпис»^[3].

Лауреат Премії НАН України імені М. І. Костомарова за серію праць з української історіографії XIX—XX ст. (2019).

З 2021 року — член кореспондент НАН України. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (2022).

• Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу // Вісник НАН України. — 2023. — № 4. — С. 62–71.
• Інституціональні ювілеї у світлі історії Наукового товариства імені Шевченка  // Український історичний журнал. — 2023. — № 6. — С. 93–115.
• Компаративні історії: інструментальні можливості, порівняльні перспективи та пізнавальні ліміти: Аналітична записка. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — 50 с.
• На зламах історичного часу, або Темпоральні образи сучасної російсько-української війни: лекція. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — 68 с.
• Росія як Мордор: фентезійні алюзії у сучасних воєнних наративах // Український історичний журнал. — 2023. — № 5. — С. 5–22.
• Романтизм і неоромантизм у компаративному світлі // Український історичний журнал. — 2022. — № 6. — С. 159–172.
• Сучасна російсько-українська війна у світлі постколоніалізму // Вісник НАН України. — 2022. — № 6. — С. 3–16. (у співавторстві).
• Українська соціогуманітаристика воєнної доби: виклики, перспективи, можливості // Український історичний журнал. — 2022. — № 4. — С. 55-70. (у співавторстві).
• Representation of Ukraine as colony in Ukrainian and Russian Historiography // Ireland and Ukraine. Studies in Comparative Imperial and National History / Eds. by S. Velychenko, J. Ruane, and L. Hrynevych. — Stuttgart: Ibidem-Verlag, 2022. — P. 159–176.
• Василь Стефаник у світлі історіографічної та культурної рецепції (До 150-річчя від дня народження) // Вісник НАН України. — 2021. — № 5. — С. 3–11.
• Експедиція 1932 р. для обстеження промисловості Правобережного (Київського) Полісся як незавершений науковий проєкт Олександра Оглоблина // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи / Відп. ред. І. Гирич і Л. Рудницький. — Нью-Йорк; Київ: УВАН у США, ВД «Простір», 2021. — С. 211–231.
• Історіографічна класика. Антологія української історичної думки XIX—XX ст. / Відп. ред. і авт. вступ. слова В. Смолій; авт. супровідних статей, укладач приміток, коментарів, покажчиків і бібліографії О. Ясь. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2020. — 600 с.
• Концепції генерацій: культурне походження, міждисциплінарні виміри, інструментальні можливості та пізнавальні ліміти // Academia Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. / Відп. ред. Г. Боряк.  — Київ, 2020. — Кн. 2: Простори історика.  — С. 19–42.
• Олена Апанович та Олена Компан у культурному просторі української радянської історіографії, або дві версії модернізації історичного наративу 1960-х — початку 1970-х років // Архіви України. — 2020. — № 3. — С. 32–52.
• Олена Апанович та Олена Компан у культурному просторі української радянської історіографії, або дві версії модернізації історичного наративу 1960-х – початку 1970-х років // Архіви України. — 2020. — № 3. — С. 32–52.
• Українська радянська історіографія: культурні терени та просторово-регіональна конфігурація // Удод О., Ясь О. Культурний простір української історіографії у світлі радянізації та соціокультурних трансформацій XX — початку XXI ст. / За ред. В. Смолія. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2020. — С. 10–170.
• Економічна історія; вибрана бібліографія до розділу «Економічна історія» // Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями — 2: колект. монографія / За заг. ред. В. Смолія. — Київ: Генеза, 2019. — С. 170—221, 260—275.
• Ясь О. Багатоликий Микола Костомаров / заг. ред. і вступ. сл. В. Смолія. — Київ : Либідь, 2018. — 304 с. — ISBN 978-966-06-0757-6.
• «Великі повороти» соціогуманітарного знання в історії історієписання XX ст.: українська проекція // Український історичний журнал. — 2018. — № 5.
• Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця XIX — початку XX ст.: тексти та контексти // Український історичний журнал. — 2018. — № 6.
• Інтелектуальна історія; вибрана бібліографія до розділу «Інтелектуальна історія» // Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями: колект. монографія / За заг. ред. В. Смолія. — Київ: Генеза, 2018. — С. 5–59, 235—246.
• Народження Академії. Коротка хроніка 1918 року, або як це було… // Вісник НАН України. — 2018. — № 11.
• Вступна стаття до фантасмагорії М. І. Костомарова «Скотской бунт. Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю (До 200-річчя від дня народження М. І. Костомарова та 100-ліття першої публікації „Скотского бунта“)» // Український історичний журнал. — 2017. — № 1.
• Вступна стаття до розвідки Д. І. Чижевського «Культурно-історичні епохи» // Український історичний журнал. — 2017. — № 2.
• «Український історичний журнал» у дзеркалі діаспорних часописів: дайджест 1958—1992 рр. / вступна стаття та публікація // Український історичний журнал. — 2017. — № 6.
• Вступна стаття до розвідки О. С. Компан «Кипень у „казані історії“» (до 100-річчя від дня народження автора статті — Олени Станіславівни Компан) // Український історичний журнал. — 2016. — № 2.
• «На чолі республіканської науки…». Інститут історії України (1936—1986): Нариси з інституціональної та інтелектуальної історії (До 80-річчя установи) / Вступне слово та наук. ред. В. Смолія. — Київ, 2016. — 542 с.  
• Як навчити громадянина мислити. Неювілейні думки. До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського та 80-річчя Інституту історії України [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Урядовий кур'єр. — 2016. — № 207 (5827). — 4 листопада. — С. 6. (у співавторстві).
• Вступна стаття до розвідки Л.-Р. Р. Біласа «Історія як спокусник» // Український історичний журнал. — 2015. — № 4.
• Вступна стаття до розвідки В. П. Петрова «Наш час як він є (З приводу статті Нормана Казнса „Несучасність сучасної людини“)» // Український історичний журнал. — 2015. — № 3.
• Вступна стаття до розвідки О. Й. Пріцака «Що таке історія України?» // Український історичний журнал. — 2015. — № 1.
• Історіографічна дискусія 1823 р.: рецензія О. Мартоса та лист Д. Бантиша-Каменського до видавця журналу «Сын Отечества» // Український історичний журнал. — 2015. — № 5.
• Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-т роки XX ст.): Монографія: У 2 ч. / за ред. В. А. Смолія. — Київ, 2014. — Ч. 1. — 587 с.; Ч. 2. — 650 с.
• «Покаянные» и «обличительные» тексты украинских историков первой половины 1930-х гг. как способ организации культурного пространства тоталитарного общества // Советские нации и национальная политика в 1920–1950-е годы: Материалы VI международной научной конференции. Киев, 10–12 октября 2013 г. — Москва, 2014.
• Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку ХІХ — 80-х років ХХ ст.: Автореф. дис. … доктора іст. наук: 07.00.06 / НАН України. Ін-т історії України. — Київ, 2014. — 40 с. 
• Фактологічний аудіожурнал «Україна — Єдина Країна». Данило Яневський і Олексій Ясь про Дмитра Бантиша-Каменського. — Частина 1, Частина 2 (жовтень 2014).
• Людина модерна та людина історична, або Переддень «антропологічного повороту» у рецепції Бориса Крупницького // Український археографічний щорічник: Нова серія. — Том 21, випуск 18. — Київ, 2013.
• Традиції великих історичних наративів у світлі культурних епох кінця XVIII—XX ст. // Український історичний журнал. — 2012. — № 5.
• «Історія — точна наука…». Інтелектуальні пошуки Олени Компан // День. — 2010, 2–3 квітня. — № 58/59.
• Надати історії привабливості роману… Творче кредо Миколи Костомарова // День. — 2010. — 19–20 лютого. — № 29/30.
• Цей загадковий «культ» громади… Інтелектуальний світ Володимира Антоновича [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.] // День. — 2010. — 15–16 січня. — № 4/5.
• Два образи Старої України: візії О. Лазаревського й О. Оглоблина // Український історичний журнал. — 2009. — № 3. 
• «Свій» серед «чужих», «чужий» серед «своїх». «История Малой России» Д. Бантиша–Каменського у світлі українсько–російського культурного перехрестя (до 220–річчя Дмитра Бантиша-Каменського) // Український історичний журнал. — 2009. — № 2.  
• Рецензія у науковій творчості історика: проблеми різновидів та функціонального призначення // Україна модерна. — 2007. — Число 12/1.  
• Дослідницький інструментарій та інтелектуальні засади «Истории Малороссии» Миколи Маркевича [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2006. — № 1.
• Микола Андрусяк та його спадщина (матеріали до біобібліографії) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць: У 2 частинах. — Число 13, част.1. — Київ, 2006.
• З історії методико-технічних прийомів науково–дослідної праці: «летючі картки» та конспективні записи //  Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — Число 12. — Київ, 2005.
• Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енциклопедичний довідник. — Київ, 2005. — 543 с. (у співавторстві)
• Українська зарубіжна історіографія 1945—1991 рр. у світлі рефлексій її репрезентантів // Ейдос. — 2005. — Випуск 1.
• Конструкція часу в історіописанні Миколи Костомарова // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). — Випуск 5. — Київ, 2005.
• Сила і безсилля. Соціальні функції козацтва в інтерпретаціях українських-істориків романтиків XIX ст. (методичний інструментарій та техніка викладу) // Соціум. — 2004. — Випуск 4.
• Постать і науковий доробок Ф. П. Шевченка: погляд з того боку «залізної завіси» // Український історичний журнал. — 2004. — № 4.
• Монографічні студії в українській історіографії другої половини XIX ст. // Історіографічні дослідження в Україні. — Випуск 14. — Київ, 2004. https://www.academia.edu/24496662
• Борис Крупницький // Український історичний журнал. — 2004. — № 5-6. http://history.org.ua/JournALL/journal/2004/5/3.pdf [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]  http://history.org.ua/JournALL/journal/2004/6/7.pdf [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Образи Переяслава в українській історіографії академічної доби (початок XIX — кінець 80-х років XX століття) // Переяславська рада 1654 року: Історіографія та дослідження. — Київ, 2003.
• З методики історичного дослідження (кілька думок щодо вибору теми і формулювання проблеми) // Історичний журнал. — 2003. — № 1.
• Україна: віхи історії: Альбом. — Київ, 2001. — 432 с. (перевидано — Київ, 2003) (у співавторстві). https://www.academia.edu/35332320 https://www.academia.edu/35332374
• Архітектоніка та техніка викладу в студії В'ячеслава Липинського «Листи до братів-хліборобів» // Історіографічні дослідження в Україні. — Випуск 11. — Київ, 2002. https://www.academia.edu/21621899 [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Між традиціями і модерном: методологічні проблеми української зарубіжної історіографії у світлі наукових дискусій (кінець 50-х — початок 60-х років XX ст.) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць та спогадів: У 2 частинах — Число 6 (7), Частина 2. — Київ, 2001. https://www.academia.edu/24851559
• Українська зарубіжна історіографія 1945—1991 рр.: проблема поколінь та організація дослідницької праці // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Число 5 / Історіографічні дослідження в Україні [Вип. 10]: Об'єднаний випуск зб. наук. праць на пошану акад. В. А. Смолія: У 2 частинах — Частина 2: Історіографія. — Київ, 2000.
• Генеалогічна ідея в науковій творчості та методології О. П. Оглоблина // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. праць та спогадів. — Число 4, Частина 1. — Київ, 2000.
• Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти. — Київ, 2000. — 488 с. (у співавторстві).
• Державницький напрям української історіографії та його інтелектуальна спадщина // Історіографічні дослідження в Україні. — Випуск 7. — Київ, 1999.
• Оцінка наукової спадщини Миколи Костомарова в українській зарубіжній історіографії (1945—1991) // Історіографічні дослідження в Україні. — Випуск 8. — Київ, 1998.
• Часопис «Рід та Знамено» і його внесок у розвиток української еміграційної історіографії // Бібліотечний вісник. — 1997. — № 1 (у співавторстві).
• Проблема наукової традиції і сучасна українська історіографія // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. — Число 1. — Київ, 1997.
• Лев Окіншевич та його есе «Між Заходом і Сходом» // Розбудова держави. — 1997. — № 7/8.
• Українська історіографія та етно-психологія Володимира Янева (Суб'єктивні нотатки з приводу однієї наукової галузі) // Розбудова держави. — 1996. — № 10.
• Персональна бібліографія істориків діаспори // Бібліотечний вісник. — 1996. — № 2.
• Понятійний апарат історичної науки і українська історіографія: сучасний стан та перспективи розробки // Історична наука на порозі XXI століття: підсумки та перспективи: Матеріалили Всеукраїнської наукової конференції — Харків, 1995.
• Державницький напрям в українській історіографії першої третини XX ст.: становлення, формування, вплив // Історія українського середньовіччя: Козацька доба: Збірка наукових праць (На пошану О. М. Апанович): У 2 частинах — Частина 1. — Київ, 1995.
• Благодійність як атрибут громадянського суспільства: історія і сучасність // Розбудова держави. — 1994. —  № 6. (у співавторстві).

• Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / серія: «Українські історики». — Київ–Львів, 2003. — Вип.2, ч. 1. — С. 380—381.
• Інститут історії України НАН України. 1936—2006. — К.: НАН України. Ін–т історії України, 2006. — С. 692–693.
• Українські бібліографи: біограф. відом., проф. діяльн., бібліогр. / уклад. Н. І. Абдуллаєва; наук. ред. В. О. Кононенко. — К., 2011. — Вип. 3 — С. 163–164.
• Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10: Т–Я. — С. 765—766.
• Федорук Я. Історик, його стиль і тексти: нова книга з української історіографії // Пам'ятки України. — 2014. — № 9.
• Буряк Л. Рецензія на монографію: Ясь О. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-ті роки XX ст.): У 2 ч. / За ред. В. А. Смолія. — К., 2014. —  Ч. 1. — 587 с.;  Ч. 2. — 650 с. // Український археографічний щорічник: Нова серія. — К., 2016. — Т. 22/23,  вип. 19/20. — С. 546—551.

Зовнішні відеофайли
	Черкаський історіографічний семінар «Нові сенси історичного знання: перспективи розвитку дослідної лабораторії історіографа» (Черкаси, 29 листопада 2017 р.)]
	Ідея Української академії наук на зламі ХІХ–ХХ століть // Вебінар «Українська модерна державність ХХ ст. 100+80+30+25» (Київ, 5 березня 2021 р.)
	Форум «Україна: історія на перехрестях гібридної війни, культурної дипломатії та медійного світу» (16 вересня 2021 р., м. Київ)

• В. В. Томазов. Ясь Олексій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Ясь Олексій Васильович
• Олексій Ясь. chtyvo.org.ua. Чтиво. Архів оригіналу за 21 травня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
• Олексій Ясь [Архівовано 25 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Оголошено переможців премії «Книжка року 2018» // http://bukvoid.com.ua/events/premii/2019/02/08/201617 [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Підбито підсумки II Всеукраїнського бібліотечного «Біографічного Рейтингу — 2018» // http://bukvoid.com.ua/events/bookmarket/2019/06/05/185359.html [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Премія імені Костомарова Миколи Івановича (2019 р.) // http://www.nas.gov.ua/EN/competition/Pages/Default.aspx?CompetitionID=042 [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• До складу Національної академії наук України обрано нових членів (27.05.2021) // https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7843 [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]