| Ян Юлій Лоренцович | |
|---|---|
| лат. Joannes Julius Lorencowicz | |
 Лев Лоренцовича | |
| Бурмістр Львова | |
| 1634, вперше — 1645, востаннє | |
| Райця Львова | |
| 1631 — 1645 | |
| Війт Львова | |
| 1636, вперше — 1644, востаннє | |
| Помер | 1645 |
| Підданство |  Річ Посполита |
Ян Юлій Лоренцович (лат. Joannes Julius Lorencowicz) — львівський міщанин, лавник (1620–31), райця (1631–45) та війт (1636–37, 1639–40, 1644). Бурмістр королівський (1634, 1638), бурмістр радецький (1643) та поспільства (1645).
Життєпис
Син Яна Лоренцовича — міського райці, купця та аптекаря, що відкрив одну з перших в місті аптек.
Під час конфлікту між львівським бургомістром Бартоломеєм Уберовичем та київським православним шляхтичем Самійлом Немиричем попросив допомоги у брацлавського воєводи князя Олександра Заславського. Той надав роту жовнірів, які проходили через Львів, Лоренцович на їх чолі кинувся в погоню за Немиричем, догнав за три милі після Заслава, відбив Уберовича. Немирича було піймано, заковано, відправлено за замок у Заславі. Лоренцович від міста отримав винагороди: дім на площі Ринок на 20 років, а з ініціативи Кампіана — «громадянський вінець»[1]. За ініціативою Кампіана біля ратуші поставили статую лева.
Мав стосунок до розгляду справи між Яном Альнпеком та магістратом[2]. Він або батько залишив у спадок 40 картин[3]. У своєму помешканні мали 62 пишних килими[4]. 9 травня 1609 року Ян Лоренцович підписав привілей щодо статуту львівської аптекарської корпорації, який 26 січня 1611 року затвердив король[5].
Примітки
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]… — S. 69.
- ↑ Там само. — С. 95—97.
- ↑ Там само. — С. 152.
- ↑ Там само. — С. 158.
- ↑ Економічні привілеї… — С. 725.
Джерела
- Економічні привілеї міста Львова XV—XVIII ст.: привілеї та статути ремісничих цехів і купецьких корпорацій [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] / Упорядник М. Капраль, наукові редактори Я. Дашкевич, Р. Шуст. — Львів, 2013. — 2-е виправлене видання. — С. 192, 195, 723, 725.
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s.
- Myron Kapral, Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku, Toruń 2008, Wydawnictwo Adam Marszałek, ss. 420 ; (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego, T. 7, Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów)
