Яніна Висоцька-Охлевська | |
---|---|
Народилася | 4 квітня 1903 ![]() Познань, Прусське королівство, Німецька імперія ![]() |
Померла | 9 травня 1975 (72 роки) ![]() Варшава, Польська Народна Республіка ![]() |
Поховання | Військові Повонзки ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | піаністка, клавесиністка, вчителька музики ![]() |
Галузь | музика[2] ![]() |
Alma mater | Музичний університет Фридерика Шопена ![]() |
Вчителі | Еґон Петрі ![]() |
Знання мов | польська[2] ![]() |
Заклад | Музична академія в Кракові ![]() |
Мати | Станіслава Висоцька ![]() |
У шлюбі з | Тадеуш Охлевський ![]() |
Діти | Марія Охлевська |
Яні́на Висо́цька-Охле́вська (пол. Janina Wysocka-Ochlewska; нар. 4 квітня 1903, Познань — пом. 9 травня 1975, Варшава) — польська піаністка, клавесиністка і педагогиня.
Життєпис
Народилась у Познані 1903 року в родині актора Казімежа Висоцького і в майбутньому видатної акторки і театральної діячки Станіслави Висоцької.
1911 року після розлучення батьків разом з матір'ю переїхала до Києва, де пройшло її дитинство.
Станіслава Висоцька створила і очолювала київський Польський театр «Студія» і 1919 року викладала в Театральній академії.
В ці роки (1911—1919) Яніна навчалася в консерваторії, яка до 1913 року мала статус музичного училища (училище Київського відділення Імператорського російського музичного товариства).
1920 року разом з матір'ю і вітчимом Гжегожем Станіславським переїхала до Варшави, де продовжила навчання у Еґона Петрі.
1921—1926 року — навчання у Варшавській консерваторії (клас фортепіано Юзефа Турчинського).
Отримала диплом 1926 року.
1929—1930 років навчалася у Ванди Ландовської в Сен-Ле-ла-Форе неподалік від Парижа.
1927 року брала участь у Першому конкурсі піаністів імені Фридеріка Шопена.
1945—1950 — викладала гру на фортепіано в Кракові.
1950—1970 років викладала клавесин у Державній вищій музичній школі (нині Музична академія, Краків), де серед її учнів були в майбутньому відомі клавесиністки і педагогині, професорки Ельжбета Стефанська та Марта Чарні-Качмарська.
Опублікувала клавесинні твори польського Відродження (PWM, 1953), Полонези другої половини XVIII ст. (1960).
Родина
Дружина Тадеуша Охлевського та дочка Станіслави Висоцької.
У січні 1945 року подружжя Охлевських усиновило єврейську дівчинку-сироту, батьки якої загинули під час Холокосту. Їх прийомна донька Марія Охлевська (нар. 25 березня 1939 року — пом. 23 липня 2001 року; справжнє ім'я і прізвище — Естера Горн) стала вченою в галузі сільськогосподарської науки, захистила докторську дисертацію.[3][4]
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Maria Ochlewska. Born 1939? // The Last Eyewitnesses: Children of the Holocaust Speak, Vol 1. — P. 285—287 [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Maria Ochlewska. Ratowali mnie dobrzy ludzie [Архівовано 15 серпня 2021 у Wayback Machine.]zapispamieci.pl(пол.)
Джерела
- Высоцкая-Охлевская, Янина // Ванда Ландовская и возрождение клавесина / В. А. Шекалов. — СПб: Канон, 1999. — С. 302 [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Leksykon polskich muzyków pedagogów urodzonych po 31 grudnia 1870 roku, red. Katarzyna Janczewska-Sołomko. Oficyna Wydawnicza Impuls 2008. ISBN 978-83-7308-538-1.(пол.)