Якоб Гурт
ест. Jakob Hurt
Народився	22 липня 1839(1839-07-22)[1][2][3]  Хіммасте
Помер	13 січня 1907(1907-01-13)[1][2][3] (67 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія[4]
Поховання	цвинтар Рааді
Країна	Російська імперія
Діяльність	мовознавець, богослов, письменник, архівіст, клерик
Alma mater	Гельсінський університет і Дерптський імператорський університетd
Знання мов	естонська[2]
Членство	Corporation Livoniad
Конфесія	лютеранство
Діти	Rudolf Hurtd і Max Hurtd
Медіафайли у Вікісховищі

Якоб Гурт (22 липня 1839, Хіммасте — 13 січня 1907, Санкт-Петербург) — естонський фольклорист, теолог та лінгвіст.

Гурт відомий як король естонського фольклору. За його планом у 1870 повинен був з'явитися шеститомник Monumenta Estoniae Antiquae. Він організував через пресу понад 1400 волонтерів, які пройшли Лівонію від хати до хати і зібрали близько 124 тис. сторінок текстів. Однак через фінансові труднощі у 1875–1876 вийшо тільки два томи народних пісень під назвою Vana kannel (Стара лютня). Ще два томи були опубліковані в 1938 та 1941. Гурт також опублікував тритомну збірку Setukeste laulud (Пісні сету).

Як лінгвіст він захистив дисертацію про іменники з чистим коренем -ne («Die estnischen Nomina auf -ne purum», 1886).

Зображення Гурта було поміщено на десятикроновій банкноті Естонії до переходу на євро.

• Rudolf Põldmäe, «Noor Jakob Hurt». Eesti Raamat, Tallinn 1988
• «Jakob Hurt 1839–1907». Koostanud Mart Laar, Rein Saukas, Ülo Tedre. Eesti Raamat, Tallinn, 1989
• Mart Laar, «Raamat Jakob Hurdast». Ilmamaa, Tartu 1995