| Юха Ваккурі | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 грудня 1946[3]  Гельсінкі, Фінляндія |
| Помер | 8 березня 2019[1][2] (72 роки) |
| Країна |  Фінляндія |
| Діяльність | журналіст, письменник, кінопродюсер, сценарист |
| Знання мов | фінська |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0883400 |
Ю́ха І́лкка Ва́ккурі (фін. Juha Ilkka Vakkuri; * 2 грудня 1946, Гельсінкі, Фінляндія[4] — 8 березня 2019[5], там же) — фінський письменник, поет і журналіст, африканіст; відомий своєю журналістикою, книгами та тим, що заснував фінсько-африканський культурний центр Villa Karon у Беніні.
З життєпису
Дитинство і юність
Мати Юха Ваккурі була вчителькою математики, а батько – майстром на заводі. Він виріс у Рійгімякі. З 1955 по 1965 рік жив у Хювінкяа.[6]
Ваккурі зацікавився культурами і суспільствами світу вже замолоду, спершу за допомогою книг і фільмів. У 15-річному віці він редагував молодіжний журнал Touko школи спільного навчання Хювінкяя, який швидко набув популярності.
Заохочення вчителя рідної мови дало поштовх до письменницької праці. Юха Ваккурі також досяг успіху в письменницькому конкурсі, організованому містом Хювінкяя. Поет Пертті Ніємінен, який входив до його журі, став підтримувати літературне захоплення школяра.[4][6]
Кар'єра
Отримавши ступінь магістра літератури (1969), Юха Ваккурі почав працювати драматургом на MTV.[4]
Як журналіст, Ваккурі писав на теми, пов'язані з політикою та економікою, для радіо, телебачення та газет.
У 1971 році він почав працювати в Африці, надаючи допомогу розвитку ООН у Замбії. Після цього він продовжував працювати речником у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку (1973-5).[5]
У період 1975-1983 років він був менеджером з міжнародного виробництва MTV, після чого почав працювати програмним менеджером Yleisradio [4]
У 2000 році Ваккурі заснував фінсько-африканський культурний центр під назвою Villa Karo, названий на честь його сина в Гранд-Попо, Бенін.
Ваккурі також був почесним консулом Беніну.[4]
Особисте життя
Ваккурі помер від раку 8 березня 2019 року у 72-річному віцію[5] Його другою дружиною з 1979 року стала Катаріна Допель-Ваккурі (Catarina Doepel-Vakkuri). У 1980-х у них народилося двоє синів. Юха Ваккурі має дочку від першого шлюбу.[7][8]
Старшим братом Юхи Ваккурі був письменник і керівник будівельної компанії Ааро Ваккурі.[7]
З доробку
З 1997 року Юха Ваккурі працював незалежним автором.[5] Однак його кар'єра як письменника почалася з роману «Брати і сестри» (Veljet keskenään) в 1971 році [4]
У літературній творчості Ваккурі чимало жанрів. Писав романи, п'єси для театру та телебачення, вірші, репортажі, аудіокниги та біографічні портрети. Загалом було опубліковано понад його 40 книг.[4]
Тематика творів Юхи Ваккурі є досить широкою, а його підходи і методи письма — прямими. Свої книги він здебільшого присвячував Африці, але міг також написати про Угорщину Кадара чи Фінляндію Маннергейма. У своїх книгах він розглядав історію, опис людини та глобальні перспективи.[4]
Африканська трилогія і мораль
Magnum opus Ваккурі стала 1500-сторінкова трилогія «Африка». Його книги «Через Африку» (Afrikan poikki, 2009), «Навколо Африки» (Afrikan ympäri, 2012) і «У серці Африки» (Afrikan sydämeen, 2014) є подорожніми нотатками майже всіма африканськими країнами на південь від Сахари.
За цю трилогію автор отримав фінську премію Nonfiction-автора у 2015 році.[9]
Об'єднуючою темою творчості Юхи Ваккурі стала мораль, зв’язок між індивідуальною та загальною мораллю. Він писав про те, як люди справляються з мораллю, коли світ їх кидає.[4] В одному зі своїх інтерв'ю письменник заявив:
«Африка може багато запропонувати фінським письменникам, і не тільки письменникам, а всім відкритим людям. В Африці ще залишилося багато цінностей, від яких ми відмовилися через свою самовдоволену мудрість і зарозумілу дурість» [10]
Бібліографія
- Науково-популярні книги
- Mustavalkoinen Afrikka: Katsaus Etelä-Afrikan rotupolitiikkaan. Jyväskylä: Gummerus. 1973. ISBN 951-20-0298-1.
- Muutoksen tuuli: Katsaus mustan Afrikan nykypäivään. Espoo: Weilin+Göös. 1979. ISBN 951-35-1848-5.
- Kulta, islam ja pyhä käärme: Katsaus Länsi-Afrikan muinaisten kuningaskuntien Ghanan, Malin ja Songhain historiaan. Espoo: Weilin+Göös. 1983. ISBN 951-35-2754-9.
- Yhden miehen Unkari: Henkilökohtainen katsaus János Kádárin aikaan. Espoo: Weilin+Göös. 1986. ISBN 951-35-3820-6.
- Tonavalla tuulee: Katsaus uuteen Unkariin. Helsinki: WSOY. 1992. ISBN 951-0-17552-8.
- Afrikan poikki. Helsinki: Like. 2009. ISBN 978-952-01-0317-0.
- Afrikan ympäri. Helsinki: Like. 2012. ISBN 978-952-01-0791-8.
- Voodoo – Afrikan arkea. Rapsodia Guineanlahdelta. Helsinki: Like. 2014. ISBN 978-952-01-1101-4.
- Поезія
- Jos puut puhuisivat. Espoo: Weilin+Göös. 1979. ISBN 951-35-2028-5.
- Kirjeitä 15-vuotiaalle maalivahdille. Helsinki: Like. 2000. ISBN 951-578-764-5.
- Puolarmetsän puut: Pienoiselämäkertoja. Helsinki: WSOY. 2003. ISBN 951-0-28709-1.
- Kaikki kesken, kaikki hyvin. Helsinki: Like. 2003. ISBN 952-471-117-6.
- Leokongo: Runoelma. Helsinki: Like. 2006. ISBN 952-471-785-9.
- Aurinkopuun varjo. Helsinki: Johnny Kniga. 2007. ISBN 978-951-0-32893-4.
- Keisari, tuhka, tulevaisuus. Helsinki: Like. 2011. ISBN 978-952-01-0632-4.
- Проза
- Veljet keskenään. Jyväskylä: Gummerus. 1971.
- Afrikkalainen iltapäivä. Espoo: Weilin+Göös. 1978. ISBN 951-35-1619-9.
- Neljän polven puu. Espoo: Weilin+Göös. 1980. ISBN 951-35-2309-8.
- Mies, joka muuttui puuksi. Espoo: Weilin+Göös. 1982. ISBN 951-35-2802-2.
- Jään kääntöpiiri. Espoo: Weilin+Göös. 1984. ISBN 951-35-3223-2.
- Päiväntasaaja. Espoo: Weilin+Göös. 1985. ISBN 951-35-3462-6.
- Ritari Yrjö: Kertomus rajoista ja mahdollisuuksista. Espoo: Weilin+Göös. 1987. ISBN 951-35-4140-1.
- Ikaros. Jyväskylä, Helsinki: Gummerus. 1989. ISBN 951-20-3486-7.
- Brysselin yö. Jyväskylä–Helsinki: Gummerus. 1990. ISBN 951-20-3686-X.
- Paratiisitango. Helsinki: WSOY. 1993. ISBN 951-0-19014-4.
- Räjähdyksen pelko ja kaipuu, Nobel. Helsinki: WSOY. 1995. ISBN 951-0-20717-9.
- Sirkuksen sydän. Helsinki: WSOY. 1997. ISBN 951-0-22232-1.
- Henri, Adolf ja kohtalo. Helsinki: Like. 1999. ISBN 951-578-657-6.
- Mannerheim ja saksalainen suudelma: Romaani. Helsinki: Like. 2017. ISBN 978-952-01-1659-0.
- Інше
- Hertta ja Olavi. Näytelmä. Helsingin kaupunginteatteri 2003–2004.
- Puolarmetsän puut. Radiokuunnelma. Radioteatteri 2004.
- Olkilinna: Elämää kolmella mantereella. Muistelmat. Like 2016.
Радянському, а значить, українському читачеві Ю. Ваккурі відомий завдяки російському перекладу книги Kulta, islam ja pyhä käärme: Katsaus Länsi-Afrikan muinaisten kuningaskuntien Ghanan, Malin ja Songhain historiaan (1983) — «Цивілізації долини Нігера: легенди і золото» (М., 1988).
Нагороди
Юха Ваккурі удостоєний низки нагород і премій:
- Державна премія за операторське мистецтво (1978)
- Премія Літературного комітету Фінляндії (1997)
- Державна премія за розвиток інформації (2015)[11]
Примітки
- ↑ а б Palkitun Afrikka-trilogian kirjoittanut Juha Vakkuri on kuollut — MTV3, 2019.
- ↑ а б Afrikan ystävänä tunnettu kirjailija Juha Vakkuri on kuollut — 2019.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в г д е ж и к Juha Vakkuri 1946–2019. Helsingin Sanomat (фін.). 15 березня 2019. Процитовано 11 березня 2021.
- ↑ а б в г Kirjailija ja Afrikan-tuntija Juha Vakkuri on kuollut. Ilta-Sanomat (fi-FI) . 11.3.2019. Процитовано 11.3.2019.
- ↑ а б Vakkuri, Juha. Hyvinkää Internet (фін.). Процитовано 11 березня 2021.
- ↑ а б Vakkuri, Juha (2016). Olkilinna, Elämää kolmella mantereella. Like. с. 29, 352.
- ↑ Afrikan-tuntija, kirjailija Juha Vakkuri: ”Lähettäisin kehitysaputehtäviin kokeneita eläkeläisiä enkä liutaa byrokraatteja”. 17.10.2016.
- ↑ Juha Vakkurille Tietokirjailijapalkinto. Like Kustannus. 24 жовтня 2015. Процитовано 11 березня 2021.
- ↑ Juha Vakkuri - Suomen tietokirjailijat ry. www.suomentietokirjailijat.fi (фін.). Процитовано 11 березня 2021.
- ↑ Tiedonjulkistamisen valtionpalkinto 2015. [Архівовано 2017-06-07 у Wayback Machine.] Tiedonjulkistamisen neuvottelukunta.
Джерела та посилання
- Juha Vakkurin muistokirjoitus Helsingin Sanomissa. (фін.)
- Vakkuri Heidi Laaksosen haastateltavana 2016, Yle Areena, аудіо 34 хв.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | GKG: /g/121kv_dy · ISNI: 0000000021077155 · KANTO: 000061968 · LCCN: n79115214 · NUKAT: n2006054505 · SUDOC: 03055330X · VIAF: 36963675 |