Юси́в (лат. modus iussivus, від iubeo — «наказую», «командую») — спосіб дієслова, що виражає непряму форму спонукання[1], наказ, прохання[2], звернені до 3-ї особи[3]. В українській мові утворюється аналітично: Хай живе! Хай він підійде!
Як окрема категорія юсив виділяється у семітських, кушитських[4] і папуаських мовах.
Деякі автори називають «юсивом» також гортатив — вираження спонукання, адресоване в тому числі до самого мовця, тобто до 1-ї особи множини[5].
У мовах світу
- Естонська: Poisid ärgu .jooksku! — «Хай хлопчики не бігають!»
- Фінська: Lukekoon hän tämä kirja! — «Хай він читає цю книжку!»
Примітки
- ↑ побудительное наклонение, юссив (рос.)
- ↑ Эстонский язык: пособие по морфологии [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ О ГРАММАТИЧЕСКИХ СРЕДСТВАХ АКТУАЛИЗАЦИИ ЗНАЧЕНИЙ ИРРЕАЛЬНОЙ МОДАЛЬНОСТИ В ИНГУШСКОМ ЯЗЫКЕ (рос.)
- ↑ КУШИТСКИЕ ЯЗЫКИ (рос.)
- ↑ Гусев В. Ю. Типология специализированных глагольных форм императива. — С. 23-24. (рос.)