Ця стаття є автобіографією, редагується фігурантом статті або особами чи організаціями, які безпосередньо пов'язані з ним. (квітень 2024) |
Юр Марина Володимирівна | |
---|---|
Народилася | 17 червня 1968 (56 років) Немирів, Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
Місце проживання | Київ |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | історикиня, викладачка |
Alma mater | Одеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1991) |
Галузь | мистецтвознавство, культурологія |
Заклад | Черкаський державний педагогічний інститут Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України MARI NAAU Музей Івана Гончара Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
Членство | Національна спілка художників України |
Нагороди |
Марина Володимирівна Юр (нар. 17 червня 1968, Немирів Вінницької області) — український мистецтвознавець, художник, педагог, доктор мистецтвознавства, член Національної спілки художників України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки[1].
Біографія
М. В. Юр народилася 17 червня 1968 року у Немирові. Здобула середню освіту в немирівській загальносвітній школі № 1 (1985 р.).
У 1991 році закінчила художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського (педагоги з фаху: М. Резніченко, В. Григор'єва, В. Філіпенко, Л. Риндіна, О. Риндін, А. Ворохта, О. Письмиченко, Л. Уреньов). Навчалася в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (1993−1996; відділ образотворчого мистецтва, керівник Селівачов М. Р.). У 1998 рорці захистила дисертацію «Розписи українських весільних скринь середини ХІХ — початку ХХ століття: типологія, іконографія, художні особливості» на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства, а у 2021 році — дисертацію «Український живопис ХІХ — початку ХХІ століття: національна, конвенціональна, авторська моделі» і здобула науковий ступінь доктора мистецтвознавства.
В 1991—1993 роках викладала в Черкаському національному університеті імені Б. Хмельницького дисципліни: «Історія всесвітнього мистецтва», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Малюнок», «Живопис»). З 1997 року працювала мистецтвознавцем та науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі — ІМФЕ), науковим співробітником групи координації міжнародних українознавчих досліджень при Інституті історії України НАН України, займалася організацією Міжнародних конгресів україністів (Одеса, 1999; Донецьк, 2005), молодшим науковим співробітник, науковий співробітником, старшим науковим співробітником, провідний науковим співробітником Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, на посаді проректора з наукової і міжнародної діяльності Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2022-2024), професор кафедри мистецтвознавства і мистецької освіти цієї ж академії (2024), професор кафедри візуального мистецтва і дизайну Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва (2024). За сумісництвом виконувала обов'язки: наукового співробітника Музею Івана Гончара, доцента кафедри «Дизайн середовища», кафедри «Теорія та історія мистецтва» Київського державного Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, доцента кафедри графічного дизайну Інституту дизайну та реклами Київського національного університету культури і мистецтв, старшого наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.
Наукова діяльність
У науковому доробку більше 100 наукових праць присвячених проблемам образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, культурології, опублікованих у фахових виданнях
Автор монографій «Українські мальовані весільні скрині: Типологія, іконографія, художні особливості» (2010 р.), «Метамодель українського живопису» (2019 р.; найкраща українська книжка 2019 р. у гуманітаристиці за версією PEN Ukraine). Автор статей до «Енциклопедії історії України», «Шевченківської енциклопедії» (17 др. арк.), «Енциклопедії сучасної України». Науковий редактор збірника наукових праць «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні» Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України (з 2016 р.).
Під її керівництвом захищені дисертації аспірантів та здобувачів Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України: Гончар К. Р.[2](2015 р.), Чуйко Т. П.[3] (2016 р.), Чуднівець А. С.[4] (2020 р.), Мандра Н. Б. (2021)[5], Шевченко М. Є. (2021)[6], Роготченко С. В. (2023)[1], Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Балтазюк І. В. (2023)[2], Луцишина Д. В. (2023)[3], Автор концепції та спів-куратор (разом з Чуйко Т. П.) виставкових проектів «Культурний код України у художньому просторі пейзажу» (2017, НМТШ), «Фіксація мнимого» (2017, НМТШ).
Автор понад 200 наукових рецензій.
Ініціювала видання і розробила концепцію наукових журналів «Бойчуківські студії», «Visual culture of Ukraine», «Дизайн: Дослідження. Теорія. Практика» Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Перші номери вийшли у 2023 р. Головний редактор наукового журналу «Visual culture of Ukraine».
Нагороди
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2017 року (у складі авторського колективу) за шеститомну «Шевченківську енциклопедію».
Примітки
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №138/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Кафедра мистецтвознавства і мистецької освіти КДАДПМД ім. М. Бойчука. https://kdidpmid.edu.ua/. Процитовано 30 жовтня 2023.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|website=
- ↑ Головна. Музей Шевченка (укр.). Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Чуднівець Анастасія Сергіївна, Чуднивец Анастасия Сергеевна, Chudnivets Anastasiia - Google Scholar Citations. scholar.google.com.ua. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ http://mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-files/Mandra_disser_final.pdf.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|title=
- ↑ http://mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-files/Shevchenko_dys.pdf.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|title=
Джерела та література
- Юр Марина Володимирівна // Довідник членів Національної спілки художників України. — К., 2003. — С. 263.
- Юр Марина Володимирівна // Художники України: Енциклопедичний довідник. Випуск перший /Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський / Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ. — К., 2006. — С.622.
- О. Осадча. Юр Марина Володимирівна // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т–Я. — С. 1039.
Посилання
- Юр Марина Володимирівна // Інститут проблем сучасного мистецтва
- Юр Марина Владимировна (рос.)
- http://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?familie=&ustanova=0&gorod=%C2%F1%B3&vidomstvo=%C2%F1%B3&napryam=&napryam_google=&hirsh_lt=&page=1012
- Maryna Yur (англ.)
- Юр Марина Володимирівна серед авторів ЕІУ.
- Жінки-науковці
- Народились 17 червня
- Народились 1968
- Уродженці Немирова
- Випускники Одеського педагогічного університету
- Викладачі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
- Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
- Викладачі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну
- Науковці Інституту літератури НАН України
- Доктори мистецтвознавства
- Члени Національної спілки художників України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Українські мистецтвознавці
- Науковиці XXI століття
- Автори Енциклопедії сучасної України
- Доктори мистецтвознавства України
- Автори Шевченківської енциклопедії
- Автори Енциклопедії історії України