Юрґен Вагнер
Jürgen Wagner
Народження	9 вересня 1901(1901-09-09) Страсбург, Німецька імперія
Смерть	27 червня 1947(1947-06-27) (45 років) Белград, Югославія повішення
Країна	Веймарська республіка  Третій Рейх
Вид збройних сил	Рейхсвер Ваффен-СС
Рід військ	Механізовані війська
Роки служби	1933-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1][2]
Член	СС[1][3]
Звання	Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС
Формування	Лейбштандарт СС «Адольф Гітлер» Моторизована дивізія СС «Дас Райх» Гірська дивізія СС «Норд» Панцергренадерська дивізія СС «Вікінг»
Командування	4-та добровольча панцергренадерська бригада СС «Недерланд» 4-та поліцейська панцергренадерська дивізія СС 23-тя добровольча панцергренадерська дивізія СС «Недерланд»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди
Юрґен Вагнер у Вікісховищі

Юрґен Вагнер (нім. Jürgen Wagner; 9 вересня 1901, Страсбург — 27 червня 1947, Белград) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Юрґен Вагнер народився 9 вересня 1901 року в місті Страсбург. У 1921-26 роках служив в рейхсвері. 15 червня 1931 році Вагнер вступив в НСДАП (партійний квиток № 707 279), 1 листопада — в СС (службове посвідчення № 23 692). У 1933 році зарахований до Лейбштандарту СС «Адольф Гітлер», в 1939 році переведений в штандарт СС «Дойчланд».

Юрґен Вагнер взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті. З 8 липня 1941 був командиром моторизованого полку СС «Дер Фюрер» моторизованої дивізії СС «Райх». З 1 вересня 1941 командував 11-м гірськострілецьким полком СС гірської дивізії СС «Норд». У листопаді 1941 був тяжко поранений. З травня 1942 року був командиром полку СС «Германія» в складі дивізії СС «Вікінг».

В 1944 році командував полком СС «Ландсторм Недерланд», потім 4-ю добровольчою панцергренадерською бригадою СС «Недерланд». Одночасно в квітні — травні 1944 року тимчасово виконував обов'язки командира 4-ї поліцейської панцергренадерської дивізії СС. 10 лютого 1945 року призначений командиром 23-ї добровольчої панцергренадерської дивізії СС «Недерланд», створеної на базі 4-ї добровольчої панцергренадерської бригади СС «Недерланд».

У травні 1945 року здався англо-американським військам, був переданий югославській владі. Процес у справі Вагнера проходив в Зренянені 29 травня — 6 червня 1947 року. Юрґен Вагнер був засуджений до смертної кари і повішений 27 червня 1947 року в Белграді.

Був одружений, мав дочку.

• Манн СС (15 червня 1931)
• Шарфюрер СС (15 березня 1932)
• Труппфюрер СС (2 квітня 1932)
• Штурмфюрер СС (20 квітня 1933)
• Штурмбаннфюрер СС (1 жовтня 1933)
• Оберштурмбаннфюрер СС (4 липня 1934)
• Штандартенфюрер СС (1 вересня 1941)
• Оберфюрер СС (9 листопада 1942)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (20 квітня 1944)

• Німецький Олімпійський знак 2-го класу
• Німецький кінний знак в сріблі
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (16 травня 1940)
  • 1-го класу (1 липня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (31 березня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (8 грудня 1942) як штандартенфюрер СС і командир моторизованого полку СС «Германія»
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (24 липня 1943) як оберфюрер СС і командир 9-го панцергренадерського полку СС «Германія»
  • Дубове листя (№ 680) (11 грудня 1944) як бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС і командир 4-ї добровольчої панцергренадерської бригади СС «Недерланд»

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.

1. ↑ ^{а б} Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
   d:Track:Q63098423
2. ↑ FactGrid: A database for historians — 2018. — doi:10.17616/R31NJMQR
   d:Track:Q90405608
3. ↑ TracesOfWar
   d:Track:Q98839586