село Щуровичі | |||
---|---|---|---|
| |||
Костел у Щуровичах
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Львівська область | ||
Район | Шептицький район | ||
Тер. громада | Лопатинська селищна | ||
Код КАТОТТГ | UA46120070280011474 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1521 | ||
Населення | 484 | ||
Площа | 1,42 км² | ||
Густота населення | 340,85 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 80236 | ||
Телефонний код | +380 3255 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°16′03″ пн. ш. 25°01′18″ сх. д.H G O | ||
Середня висота над рівнем моря |
194 м | ||
Водойми | Стир | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 80234, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Сморжів | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Щу́ровичі — село в Україні, в Лопатинській селищній територіальній громаді Шептицького району Львівської області. Лежить над річкою Стир. У XVI—XIX століттях мало статус містечка. Населення становить 484 осіб (2001).
Історія
Засновником першого господарського поселення був староста буський Якуб Сечигньовський, який провадив активну колонізаторську політику і господарську діяльність у межах Буського староства. Про колишню адміністративну належність містечка до Буська свідчить і міська геральдика, мотиви якої дуже нагадують композицію буського герба. У 1538 році містечко перейшло у власність буських старост Ґурок, які мали тут свої маєтки й замок — його можна розгледіти на відомій мапі фон Міґа (XVIII століття), де видно регулярне планування вулиць та оборонні споруди з трьох сторін. Четверта сторона — Стир. Замок було зведено тут за сприяння старости Анджея Гурки близько 1550 року — поблизу греблі на Стирі.
- Містом Белзького воєводства Щуровичам судилося бути до XVIII століття.[1]
- 19 грудня 1647 року Софія Теофіла Данилович відступила Щуровичі з прилеглостями улюбленому сину Мареку.[2]
- Містечко зазнало великих збитків через сильну пожежу 5 липня 1884 року: згоріли церква, костел, синагога, початкова школа, ратуша, житлові доми.[3]
Відомі люди
Народилися
- Левицький Северин (пластовий псевдонім — Сірий Лев) (6 вересня 1890 — 30 січня 1962, Баффало, США) — пластовий та громадський діяч, перший Начальний Пластун. Його рідною сестрою була Басараб Ольга.
Щуровицькі старости
- Ян Цетнер[4]
- Ян Кароль Мнішек (1716—1759) — староста галицький, калуський, яворівський
- Юзеф Ян Мнішек — син попереднього, староста сяніцький, щуровецький[5]
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 13 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Sobieska z Daniłowiczów Teofila Zofia (1607—1661) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, PAU, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 480. (пол.)
- ↑ Szczurowice z Dobrzyłówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 869. (пол.)
- ↑ Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/3, zeszyt 13. — S. 239—240. (пол.)
- ↑ Mniszechowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] → B I B L I O G R A F I A [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Szczurowice z Dobrzyłówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 868. (пол.)
Посилання
- Замки та храми України. Щуровичі [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Щуровичі. Спалена історія
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |