Шуазель | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Choiseul Island | ||||
Карта | ||||
Карта Соломонових островів (о. Шуазель у верхньому, лівому куту) | ||||
Географія | ||||
7°4′48″ пд. ш. 157°0′0″ сх. д. / 7.08000° пд. ш. 157.00000° сх. д. | ||||
Місцерозташування | Океанія Тихий океан, Соломонове море | |||
Акваторія | Тихий океан | |||
Група островів | архіпелаг Соломонові острови (Меланезія) | |||
Площа | 2971 км² (164-те місце) | |||
Довжина | 140 км | |||
Ширина | 32 км | |||
Берегова лінія | 414,5 км | |||
Найвища точка | г. Маетамбе, 1067 м | |||
Країна | ||||
Соломонові Острови | ||||
Регіон | провінція Шуазель | |||
Адм. одиниця | Соломонові Острови | |||
Населення | 20,000 осіб (1999) | |||
Шуазель у Вікісховищі |
Шуазель (англ. Choiseul Island) — вулканічний острів архіпелагу Соломонові острови, (Меланезія, Океанія), розташований у західній частині Тихого океану, на схід від острова Нова Гвінея, входить до складу меланезійської держави Соломонові Острови. Місцева назва — Лауру[1].
Географія
Острів адміністративно належить до однойменної провінції Шуазель. Розташований в північно-західній частині архіпелагу Соломонові острови, за 45 км на схід — південний схід від острова Бугенвіль, омивається з заходу водами Соломонового моря, зі сходу — Тихим океаном. За 50 км на південь розташований острів Велья-Лавелья, за 54 км — Коломбангара, а за 60 км — Нова Джорджія. За 90 км на схід розташований острів Санта-Ісабель, а між ним і островом Шуазель розташована група островів, найбільші з яких Роб-Рой, Вагена, Гхагхе, Банора Фаа та Барора Іте. Острів простягся з заходу — північного заходу на схід — південний схід на 140 км, при максимальній ширині до 32 км. Має площу — 2970,7 км²[1] (5-те місце в державі Соломонові Острови та 164-те у світі). Довжина берегової лінії 414,5 км. Острів покритий джунглями, рельєф горбистий з глибокими долинами, з середньою висотою 300-600 м, найбільша висота — гора Маетамбе, 1067 м[1]. Оточений вузьким рифом, а біля північно-східного узбережжя — бар'єрним рифом[1].
Клімат на острові вологий тропічний[1]. Середньорічна температура становить 26-32 °C, річна кількість опадів — 2540-5080 мм[2].
Населення
Населення острова Шуазель у 1999 році становило 20,000 осіб, переважна частина якого проживала у невеликих селах на західному та східному узбережжі. Найбільше поселення острова - село Сасамунгга (Sasamungga). Разом з островами Таро, Вагена і Роб-Рой Шуазель з 1978 року утворює однойменну провінцію Соломонових Островів.
Жителі острова розмовляють на декількох меланезійських мовах: Бабатана (5600 носіїв на 1999 рік; поширений в східній частині острова); Варіс (5161 носій, поширений в північно-східній частині острова); Вагу (1960 осіб); Ріріо (79 носіїв, близький до мови бабатана). Зустрічається також мова кірибаті.
Історія
Будь-яких археологічних розкопок на острові Шуазель не проводилося, проте, виходячи з лінгвістичних даних, можна припустити, що острів був заселений приблизно 3500 років тому[3].
Шуазель був вперше відкритий європейцями у 1568 році — іспанським мореплавцем Альваро Менданья де Нейра, який назвав острів Сан-Маркос. Мандрівник, однак, не висадився на ньому. У 1768 року острів повторно був відкритий французьким мореплавцем Луї Антуан де Бугенвілем, який назвав острів на честь тогочасного міністра закордонних справ Франції Етьєна Франсуа Шуазеля.
В XIX столітті місцеве населення часто страждало від набігів работорговців, які обманом вербували чи просто викрадали робітників на цукрові плантації у Квінсленді та Фіджі.
До кінця XIX століття острів Шуазель не викликав великого інтересу у європейців, а відносини з жителями сусідніх островів було вкрай ворожими[3]. У 1870-х роках вождь центральної частини острова організував напади на західні племена, а також острів Вагена, який після цих подій став безлюдним[4]. У 1886 році над островом був встановлений протекторат Німецької імперії, а в 1899 — Британської імперії. У 1916 році на острові спалахнула міжплеменна війна, кінець якої був покладений тільки у 1921 році підписанням мирного договору[4].
У роки Другої світової війни на Шуазель висаджувалися японські і американські війська, однак острів знаходився далеко від основного театру бойових дій.
Острів, у 1932 році, відвідав австрійський антрополог і фотограф Х'юго Бернатцик. Бернатцик задокументував деякі з небагатьох залишків давніх звичаїв остров'ян, що були включені в етнографічну працю, яку він опублікував через кілька років[5].
У 1978 році Шуазель став частиною незалежної держави Соломонові Острови.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Buton. Islands.unep.ch. Архів оригіналу за 17 березня 2008. Процитовано 02-03-2018. (англ.)
- ↑ Розташування острова Шуазель,(англ.)
- ↑ а б Історія та культурні зв'язки острова Шуазель.(англ.)
- ↑ а б Туристична інформація про Соломонові Острови.(англ.)
- ↑ Hugo Bernatzik, Owa Raha. Büchergilde Gutenberg, Vienna / Zürich / Prague, 1936 (англ.)
Посилання
- UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Buton. Islands.unep.ch. Процитовано 02-03-2018. (англ.)
- Шуазель // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Соломонових Островів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |