Шоломіцькі | |
---|---|
Гіпоцентавр[1][2] | |
Опис герба: В центрі синього щита образ срібного коня на зеленій траві, у якого голова, груди і руки людини: замість хвоста — паща дракона, якого вражає стріла, випущена з лука руками самої ж тварини. Клейнод: три страусині пера. Намет синій, підбитий сріблом. | |
Території: | Пінський повіт |
Шоломіцькі[a] гербу Гіпоцентавр (пол. Szołomicki, біл. Шаламіцкі) — пінський шляхетський рід.
Походження
Належали до зем'ян. Родовим гніздом було село Шоломичі[be] Пінського повіту.
В 1572 р. Григорій Шоломіцький також став власником земель в Вилазах.[3] В кінці XVIII — на початку XIX ст. одна з гілок переселилась в Київську губернію.[4][5]
Вихідці з роду обіймали різні посади в Пінському повіті: Криштоф Шоломіцький до 1685 р. був пінським обозним[6], Стефан Шоломіцький з 1700 р. був пінський стражником[6], а Самуель в 1717 р. був панцирним товаришем.[3] Також імовірно що до цього роду належав пінський крайчий Димітр.[6]
Після поділів Речі Посполитої рід був визнаний в дворянські гідності, і надалі внесений в родовідні книги Мінської губернії.[7][8]
Відомі представники
- Шоломицький Антон Амфілохійович (1836—1901) — січневий повстанець.
- Шоломицький Федір Дем'янович (1912—1964) — українсько-канадський письменник.[9][10]
Коментарі
- ↑ Іноді також Шоломицькі.
Примітки
- ↑ Odwiedzamy Powstańców Styczniowych ziemi pińskiej
- ↑ Obchody 158. rocznicy wybuchu Powstania Styczniowego na Ziemi Brzeskiej
- ↑ а б В.Л. Вярэніч. Палескі архіў. Пад навуковай рэдакцыяй Фёдара Клімчука, Эльжбеты Смулковай і Анны Энгелькінг. — Мінск: Выдавец ІП Вараксін, 2009. — 692 с.
- ↑ ДАКО ф. 782 о. 1 спр. 13380 — 13340
- ↑ ДАКО ф. 280 о. 2 спр. 415
- ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego: spisy. T. 8, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XVI-XVIII wiek
- ↑ ШАЛАМІЦКІ гэрбу «Кітаўрус»
- ↑ S. Dumin, S. Górzyński. Spis szlachty wylegitymowanej w guberniach grodzieńskiej, mińskiej, mohylewskiej, smoleńskiej i witebskiej. — Warzsawa: DiG, 1993. — стор. 123-156
- ↑ Feodor Szołomicki
- ↑ ФІЛОЛОГИ ВИШУ ПОВЕРТАЮТЬ СУСПІЛЬСТВУ УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА ФЕДОРА ОДРАЧА