| Ширін Текелі | |
|---|---|
| тур. Şirin Tekeli | |
| Народилася | 28 лютого 1944 Анкара, Туреччина |
| Померла | 13 червня 2017 (73 роки) Галікарнас, Мугла, Туреччина |
| Країна |  Туреччина |
| Діяльність | викладачка університету, письменниця |
| Заклад | Стамбульський університет |
Ширін Текелі (тур. Şirin Tekeli; 1944 — 13 червня 2017, Бодрум, Мугла, Туреччина) — феміністка, академік, перекладачка, письменниця, активістка й одна з піонерок фемінізму другої хвилі в Туреччині.
Кар'єра
1961 року поїхала до Парижа, вивчила французьку мову та почала вивчати право. Потім змінила напрям на політологію в Лозаннському університеті[1].
1967 року повернулася до Туреччини і стала першою жінкою-академіком, яка зайняла кафедру політології Стамбульського університету. 1973 року здобула докторський ступінь, захистивши дисертацію з теорії систем Девіда Істона. 1978 року здобула звання доцента разом зі своєю на той час «спірною» докторською дисертацією щодо участі жінок у політиці «Kadınlar ve Siyasal Toplumsal Hayat» («Жінки та політичне суспільне життя»). Ця робота дуже вплинула на її світогляд: «Я була „боязкою феміністкою“, але на той час, коли я закінчила, я ясно побачила, що жінок пригнічують, експлуатують і виключають із суспільної сфери. Це робив не капіталізм, а чоловіче домінування»[2].
Після захисту дисертації почала працювати над виборами. Повернулася до Франції та провела 1979/1980 навчальний рік зі стипендією у Національному центрі наукових досліджень, вивчаючи картографію. За цей час вона сформувала комп'ютерну базу даних з усіма даними про вибори в Туреччині та вивчала разом з Жаном Рейнджером і його командою соціологію виборів у міських районах. У 1980—1981 роках організувала семінар із соціології політики[1].
Дисертацію Текелі вийшла друком у книжковому форматі 1982 року. Всього Текелі видала 25 книг турецькою мовою присвячених жіночому питанню[1].
Активізм
Після того, як Текелі залишила академію на знак протесту проти реформи освіти[1], вона розпочала активно брати участь у феміністському русі Туреччини. Вважаючи 1980-ті роки «роками дій»[3], вона присвятила себе покращенню становища жінок та підвищенню обізнаності в Туреччині за допомогою кампаній та протестів. У 1990-ті роки почалися, як за її словами, «роки інституціоналізації»[3], і Текелі зосередилася на створенні асоціацій та фондів (зокрема, KA-DER, Anakültür Kooperatifi та Winpeace[1]).
Роки дій
Після рішення Туреччини не змінювати цивільний закон відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1986 року взяла участь у петиції з вимогою внести зміни відповідно до Конвенції в конституцію, законів та практики[4].
17 травня 1987 року взяла участь у першій законній акції протесту після військового перевороту та зажадала покласти край домашньому насильству[5].
Особисте життя та смерть
Була одружена з юристом Ахметом Текелі, з яким познайомилася під час навчання в Лозаннському університеті. Їхній шлюб тривав до його смерті 2010 року. На згадку про нього Ширін Текелі використала залишений їй спадок для заснування Асоціації Ширін-Ахмета Текелі з підтримки жінок-юристів[6].
Померла від пухлини головного мозку. Своє тіло пожертвувала медичному факультету Джеррахпаша[1].
2017 року Центр гендерних і жіночих студій Університету Сабанджі почав надавати дослідницьку нагороду на згадку про Ширін Текелі: «Премія Ширін Текелі за дослідження». Ця нагорода була заснована для підтримки та просування досліджень з гендерних питань у Туреччині[7].
Нагороди
1996 року нагороджена орденом Академічних пальм Міністерства культури Франції[8].
Бібліографія
- Турецькою мовою
- David Easton'un Sistem Teorisine Katkısı Üzerine Bir İnceleme. İstanbul 1976
- Kadınlar ve Siyasal-Toplumsal Hayat. İstanbul 1982
- Kadınlar İçin. İstanbul 1988
- 80'ler Türkiye'sinde Kadın Bakış Açısından Kadınlar. İstanbul: İletişim 1990, 1995, 2010.
- Meryem Koray ile: Devlet-Kadın-Politika. İstanbul: TÜSES 1991
- Feminizmi Düşünmek, İstanbul Bilgi Üniversitesi Yayınları, İstanbul, 2017.
- Німецькою мовою
- Frauen in der türkischen Politik, in: Die Frau in der türkischen Gesellschaft. Abadan-Unat, N. (Hg.), Frankfurt 1985
- Frauen in der Türkei der 80er Jahre, in: Aylâ Neusel, Şirin Tekeli, Meral Akkent (Hg.): Aufstand im Haus der Frauen. Frauenforschung aus der Türkei. Berlin, 1991.
- Die Neue Frauenbewegung in der Türkei der 80er Jahre, In: Ayşe Esin, Anıl Kaputanoğlu, Ozan Kesim, Mine Kırbıyık (Hg.): Türkische Frauenbewegung. Karlsruhe, 1992.[9]
- Англійською мовою
- Women in Modern Turkish Society. Zed Books, 1994.
Примітки
- ↑ а б в г д е KEDISTAN (18 червня 2017). Şirin Tekeli, décès d'une figure de proue du féminisme. Kedistan.net. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Hrant Dink Vakfı / Hrant Dink Foundation. Şirin Tekeli anısına / Remembering Şirin Tekeli. Youtube. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ а б Boğaziçi Üniversitesi Kadın Araştırmaları Kulübü. Şirin Tekeli (Dünya Yerinden Oynar Belgesel Çekimi). Youtube. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Şakir, Şükran (6 березня 2020). 7 Mart 1986: Feministlerden ilk kampanya; 'CEDAW uygulansın' kampanyasında imzalar TBMM'ye verildi. Çatlak Zemin. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ 'Dayağa Karşı Kadın Dayanışması Kampanyası' Tanıtım/1987. Sosyal Feminist Kolektif. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Tekeli, Şirin. KAHUDEV. Şirin-Ahmet Tekeli Kadın Hukukçuları Destekleme Vakfı. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Sabancı Üniversitesi. Şirin Tekeli Research Award. SU Gender. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Heper, Metin; Ozturk Tuncel, Duygu; Criss, Nur Bilge (23 травня 2018). Historical Dictionary of Turkey (вид. 4). Rowman & Littlefield Publishers, Inc. с. 870. ISBN 9781538102244.
- ↑ Die neue Frauenbewegung in der Türkei der 80er Jahre. eudot.eu (нім) . 3 травня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
Посилання
BNF: 12272766k · Freebase: /m/0w382lh · GND: 1050272110 · ISNI: 0000000081236269 · J9U: 987007268828205171 · LCCN: n88254170 · NTA: 11393162X · NUKAT: n01719764 · SUDOC: 031530362 · VIAF: 44714618 |
