| Шилов Олексій Олексійович | |
|---|---|
| Народився | 13 (25) серпня 1881[1] Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 6 січня 1942 (60 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, бібліограф, археограф |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1904) |
| Заклад | Бібліотека Російської академії наук |
| Вчителі | Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович[2] |
Олексій Олексійович Шилов (25 серпня 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія — 6 січня 1942, Ленінград, СРСР) — російський і радянський археограф, бібліограф та історик.
Життєпис
Народився 25 серпня 1881 року в Санкт-Петербурзі. У 1899 році вступив на історико-філологічний факультет Імператорського Санкт-Петербургського університету, який він закінчив у 1904 році. Після закінчення університету був прийнятий на роботу в Бібліотеку Російської академії наук, де працював у рукописному відділі. У 1917 році брав активну участь в організації Російської комуністичної партії, згодом працював помічником секретаря палати. У 1918 році заснував і відкрив Петроградський Історико-революційний архів.
Помер 6 січня 1942 року в Ленінграді.
Наукові праці
Основні наукові роботи присвячені бібліотекознавству. Автор понад 130 наукових праць.
Упорядник 3-х томів словника «Деятели революционного движения в России».
Посилання
- Життєпис на сайті Великого енциклопедичного словника.
- Життєпис.
- Шашкова О. А. Алексей Алексеевич Шилов (1881—1942) — историк русских революций // Книжные и документальные коллекции ХХ века: идеологии и обстоятельства: материалы научной конференции «Вторые Рязановские чтения». М.: Российский государственный социальный университет, 2016. С. 182—192.