Шевкі Бекторе | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 1888[1] ![]() Плопень, Кірноджень, Констанца, Румунія[2] ![]() | |||
Помер | 18 грудня 1961 ![]() Стамбул, Туреччина ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | поет, академік ![]() | |||
Знання мов | кримськотатарська ![]() | |||
Конфесія | іслам ![]() | |||
| ||||
Шевкі Бекторе (1888 Кавлаклар, Румунія — 1961 Туреччина) — кримськотатарський письменник, філолог та педагог.
Біографія
Нородився у родині вчителя в Румунії. В п'ятирічномі віці з батьками переїхав до Туреччини. Вчився на факультеті релігії у Стамбулі. Був добровольцев у війні на Балканах в 1912 році. Був викладачем у школі в Куру-Озень, у вчительському технікумі в Тотайкої. Згодом працював вчителем в Дагестані та Туркменістані. 1932 року був засуджений до 10 років позбавлення волі за звинуваченням у націоналізмі. Після звільнення з в'язниці жив в Узбекистані і намагався одержати турецьке громадянство. Лише 1956 року зміг переїхати до Стамбулу.
Твори
- Поетична збірка «Ергенекон» (1920)
- «Татарджа сарф ве нахъв» («Граматика і синтаксис кримськотатарської мови»)
- «Татар элифбеси» («Кримськотатарський алфавіт», 1925)
- «Туркмен тилининъ сарфы» («Граматика туркменської мови», 1927)
- Книга спогадів «Волга къызыл акъаркен» («Коли Волга тече кров'ю», 1965)
Посилання
- ↑ Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
- ↑ https://kiriminsesigazetesi.com/qirim-milliy-sairi-sevqiy-bektore/