Шварц В'ячеслав Григорович
рос. Шварц Вячеслав Григорьевич
Народження	22 вересня (4 жовтня) 1838 Курськ, Російська імперія[1]
Смерть	29 березня (10 квітня) 1869[2] (30 років)
	Курськ, Російська імперія[1]
Поховання	Колпнянський район
Країна	Російська імперія
Жанр	історичний живопис і побутовий жанр
Навчання	Олександрівський ліцейd і Петербурзька академія мистецтв (1863)
Діяльність	художник
Вчитель	Бруні Федір Антонович, Віллевальде Богдан Павлович, Вільгельм фон Каульбах і Жан-Луї-Ернест Мейссоньє
Батько	Шварц Григорій Юхимовичd
Роботи в колекції	Третьяковська галерея, Російський музей, Державний історичний музей і Курська державна картинна галерея імені Олександра Дейнеки
Нагороди	орден Почесного легіону
Шварц В'ячеслав Григорович у Вікісховищі

В'ячеслав Григорович Шварц (рос. Вячеслав Григорьевич Шварц; 4 жовтня 1838, Курськ — 10 квітня 1869, Курськ) — російський художник, основоположник історико-побутового жанру в російському живописі; академік Петербурзької академії мистецтв з 1865 року, член Імператорської археологічної комісії^[3].

Народився 22 вересня [4 жовтня] 1838(18381004) року в місті Курську (нині Росія) в сім'ї генерала Григорія Шварца. Сім'я мешкала в будинку на вулиці Ртищевській (нині Радянська; на його місці нині середня школа № 18)^[4]. З трирічного віку мешкав із батьками на Кавказі за місцем проходження служби батька; з 1846 року — у родовому маєтку «Верховий Білий колодязь» Щигрівського повіту Курської губернії (нині село Білий Колодязь Колпнянського району Орловської області). У 1847 році зарахований у пажі до Високого Двору^[3].

Протягом 1853—1859 років навчався в Олександрівському ліцеї, який закінчив із золотою медаллю. У 1859—1863 роках продовжив навчання у батальному класі Петербурзької академії мистецтв, де був учнем Федора Бруні, Богдана Віллевальде. Водночас протягом трьох років був вільним слухачем історико-філологічного факультету Петербурзького університету, де слухав лекції професора історії Миколи Костомарова, які справили вирішальний вплив формування його, як історичного живописця^[3]. У 1861 році удосконалювався в живописі в Німеччині, де брав уроки у Вільгельма Каульбаха^[5]; у 1863—1864 роках — у Франції, де навчався у Жана-Луї Мейссоньє^[5][6]. 1867 року вдруге побував у Франції як урядовий комісар російського художнього відділу на Всесвітній виставці Парижі. За організаторську діяльність на цій посаді Французький уряд нагородив його орденом Почесного легіону^[3].

В останні роки життя проживав поперемінно в Санкт-Петербурзі, Курську, в маєтку «Верховому Білому колодязі». У лютому 1868 року вийшов у відставку в чині колезького радника, і був обраний предводителем дворянства Щигрівського повіту та речником Курських земських зборів. Помер у Курську 29 березня [10 квітня] 1869 року. Похований у родинній садибі в Білому Колодязі^[3].

Працював у галузях станкового живопису та станкової графіки. Створював полотна на історичні та побутові теми. Серед робіт:

• «Посол князя Курбського Василь Шибанов перед Іваном Грозним» (1862, Івановський обласний художній музей);
• «Іван Грозний біля тіла вбитого ним сина в Олександрівській слободі» (картон, вугілля, крейда, 1861, Державний Російський музей; полотно, олія — 1864, Третьяковська галерея);
• «Вербне воскресіння у Москві за царя Олексія Михайловича. Хода патріарха на осляті» (1865);
• «Сцена з домашнього життя російських царів»^[ru] (полотно, олія, 1865, Державний Російський музей);
• «В'їзд Шуйського та Делагарді до Москви» (друга половина 1860-х);
• «Патріарх Никон у Новому Єрусалимі» (1867, Третьяковська галерея);
• «Весіння поїздка цариці на богомілля за царя Олексія Михайловича» (полотно, олія, 1868, Третьяковська галерея).

«Посол князя Курбського Василь Шибанов перед Іваном Грозним»	«Вербне воскресіння у Москві за царя Олексія Михайловича»	«Іван Грозний біля тіла вбитого ним сина»	«Сцена з домашнього життя російських царів»	«Патріарх Никон у Новому Єрусалимі»	«Весіння поїздка цариці на богомілля за царя Олексія Михайловича»

Автор ілюстрацій до:

• поеми Михайла Лермонтова «Пісня про купця Калашникова» (туш, перо, 1862—1864, Третьяковська галерея);
• роману Олексія Толстого «Князь Срібний» (туш, перо, 1863—1865, Третьяковська галерея).

У Курській картинній галереї зберігається близько 30 робіт художника, в основному це етюди до картин, дитячі та ліцейські малюнки, барбізонські етюди, а також кілька картин, з часів навчання в Олександрівському ліцеї: «Макет акули», «Французькі солдати, що відстрілюються» (1857), тощо^[3].

• У Державному архіві Курської області зберігається велике зібрання документів сім'ї Шварца^[3];
• На фасаді курської школи № 18 імені Олександра Сергеєва по вулиці Радянській, на місці якої стояв будинок, де народився художник, 4 жовтня 2007 року встановлено мармурову меморіальну дошку з його портретом^[4][3].

• Шварц, Вячеслав Григорьевич // Энциклопедический словарь. В двух томах / Б. А. Введенский (главный редактор). — Москва : «Советская энциклопедия», 1964. — Т. 2. — С. 662. (рос.);
• Г. Г. Д. Шварц, Вячеслав Григорьевич // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 748. (рос.);
• Шварц Вячеслав Григорьевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Шварц Вяч. Григ. // Советский энциклопедический словарь / А. М. Прохоров. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — С. 1513. (рос.);
• Шварц Вячеслав Григорьевич // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. М—Я. — С. 388. (рос.);
• М. В. Адамчик. Шварц, Вячеслав Григорьевич // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 510. — ISBN 978-985-16-0896-2. (рос.)