Країна | ![]() ![]() |
---|---|
Розташування | Горлівка |
Власник | Артемвугілля |
Фактичний видобуток | 185/144 т/добу |
Рік будівництва | 1932 |
Рік закриття | 2006 |
Кількість працівників | 368/437 осіб |
Технологічна схема | |
Пластів в роботі | n3, n5, i5 1, i5 1 та k2 2. |
Протяжність виробок | 13,9/17,8 км |
Глибина розробки | 450 м |
Запаси вугілля | |
Робочі пласти | n3, n5, i5 1, i5 1 та k2 2. |
Вугільний басейн (район, родовище) | Донецький вугільний басейн |
Додаткова інформація |
ДП Шахта «Олександр-Захід». Входила до складу ВО «Артемвугілля».
Загальна характеристика
Фактичний видобуток 185/144 т/добу (1992/1999). Максимальна глибина 450 м (1990—1999).
Протяжність підземних виробок 13,9/17,8 км (1990/1999). У 1992/1999 р. розроблялися відповідно пласти n3, n5, i5
1 та i5
1, k2
2 сер. потужністю 2,1/1,1 м, кути падіння 54°.
У зв'язку з аварією у 1989 році шахта була переведена на режим сухої консервації. З 1992 по 2006 роки у відповідності з «Робочим проєктом сухої консервації працівники шахти «Олександр-Запад» вела експериментальні гірні роботи на західному крилі. Їхньою метою було визначення ймовірності ураження вугільного масиву західного крила шахти токсичними речовинами, джерелами яких є Горлівський хімічний завод, концерн «Стирол» і Горлівський коксохімічний завод. На третьому етапі робіт по даному проекту були виконані експериментальні очисні роботи, які доказували безпеку ведення вугільних робіт. Протягом 1990-х років були продовжені очисні роботи по пластам h3, h5, h6 и i15 на горизонті 450 м західного крила шахти, а з 1999 по 2005 роки. — по пластам k2 и k41. Система розробки – суцільная, спосіб керування кровлею – утримання на багаттях. З 2006 року шахта експериментальні вугільні роботи припинила.[1]
У 2017 році на шахті припинилася відкачка води на горизонті 250 м.
Кількість працюючих: 368/437 осіб, в тому числі підземних 220/306 осіб (1990/1999).
Адреса: 84647, шосе Вуглегірське, м. Горлівка, Донецької обл.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання
![]() |
Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |