|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Гайк Хачатурович Шахбазян
вірм. Հայկ Խաչատուրի Շահբազյան
Народився	9 (21) січня 1896(1896-01-21) Панік
Помер	10 вересня 1982(1982-09-10) (86 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	вірмени[1]
Діяльність	гігієніст
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	гігієна
Заклад	Національний медичний університет імені О.О. Богомольця[1] Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН України[1]
Вчене звання	професор
Аспіранти, докторанти	Трахтенберг Ісаак Михайлович
Членство	Академія медичних наук СРСР[1]
Партія	ВКП(б)[1]
Війна	німецько-радянська війна[1]
Нагороди

Гайк Хачату́рович Шахбазян (9 (21) січня 1896(18960121), Панік — 10 вересня 1982) — український радянський вчений-гігієніст, професор, член-кореспондент Академії медичних наук СРСР (з 1957 року).

Народився 9 (21 січня) 1896 року в селі Панік Сурмалінського повіту Єреванської губернії (тепер територія Туреччини) у багатодітній вірменській родині^[2]. У 1925 році закінчив Київський медичний інститут. Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1928–1952 роках — співробітник Київський інститут гігієни праці та професійних захворювань) (в теперішній час - Інститут медицини праці НАМН України) у Києві і його директор у 1939–1941 і 1946–1952 роках. У 1932–1952 роках працював також у Київському медичному стоматологічному інституті. Від 1952 року — професор Київського медичного інституту.

Помер 10 вересня 1982 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 8 монографій. Праці присвячено питанням оздоровлення мікроклімату на виробництві та вплив на організм робітників виробничих факторів малої інтенсивності тощо.

Під його керівництвом підготовлено 10 докторських та 23 кандидатські дисертації.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».

1 лютого 2007 року в Києві, на фасаді одного із корпусів Національного медичного університету імені Олександра Богомольця по проспекту Берестейський, 34, де з 1967 по 1982 рік працював вчений, встановлену гранітну меморіальну дошку^[3].

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український Радянський Енциклопедичний Словник. — Т. 3. — К., 1968.
• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К., 1985.
• Український Радянський Енциклопедичний Словник. — Т. 3. — К., 1987.