Туркестанська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
Түркістан облысы | |||||
| |||||
![]() | |||||
Адм. центр | Туркестан | ||||
Найбільше місто | Туркестан Кентау | ||||
Країна | ![]() | ||||
Регіон | Південний Казахстан | ||||
| |||||
Номерний знак | X і 13 ![]() | ||||
Офіційна мова | казахська | ||||
Населення | |||||
- повне | 2054021 особа (2021[1]) (15 %, 1-е) | ||||
- густота | 22,3 осіб/км² (1-е місце) | ||||
Етнікон | казахи — 70,3 % узбеки — 17,5 % | ||||
Площа | |||||
- повна | 117 249 км² (4,3 %, 13-е місце) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 4 238 м (Сайрамський пік) | ||||
Часовий пояс | UTC+6 | ||||
Дата заснування | 10 березня 1932 | ||||
Аким | Аскар Мирзахметов | ||||
Вебсайт | Офіційний сайт | ||||
Телефонний код | +7 725х xx-xx-xx | ||||
![]()
| |||||
Туркестанська область на карті Казахстану | |||||
![]() | |||||
|
Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².
Історія
До 1962 року область називалась Південноказахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською (в 1962-1964 роках входила до складу Південноказахстанського краю), у 1992-2018 роках — Південноказахстанською.
19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву[2].
Адміністративний поділ
Район, міська адміністрація | Площа км² |
Населення осіб (1989) |
Населення осіб (1999) |
Населення осіб (2009) |
Населення осіб (2021) |
Центр | АО | НП |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Байдібека район | 7218,53 | 52635 | 50508 | 53004 | 48296 | Шаян | 11 | 52 |
Жетисайський район | 1046,34 | 122927 | 140607 | 168858 | 183185 | Жетисай | 13 | 114 |
Казигуртський район | 4100 | 74364 | 87875 | 100581 | 113258 | Казигурт | 13 | 61 |
Келеський район | 3451,29 | 71469 | 90260 | 105856 | 130251 | Абай | 12 | 81 |
Мактааральський район | 807,64 | 87104 | 96340 | 116918 | 126210 | Мирзакент | 11 | 68 |
Ордабасинський район | 2655,61 | 68422 | 78725 | 100441 | 123257 | Темірлановка | 10 | 57 |
Отирарський район | 18100 | 46653 | 52743 | 49865 | 50404 | Шаульдер | 13 | 37 |
Сайрамський район | 1145 | 110836 | 136460 | 173640 | 222652 | Аксу | 11 | 42 |
Сариагаський район | 4181,17 | 117628 | 122591 | 162217 | 211851 | Сариагаш | 14 | 74 |
Сауранський район | 6461,93 | 55423 | 70483 | 84829 | 97011 | Чернак | 12 | 34 |
Сузацький район | 41044,90 | 36985 | 47231 | 51935 | 61958 | Чулаккурган | 12 | 33 |
Толебійський район | 3063,80 | 86705 | 93470 | 106039 | 117245 | Ленгер | 13 | 54 |
Тюлькубаський район | 2275,04 | 83378 | 86465 | 95468 | 104295 | імені Турара Рискулова | 15 | 59 |
Шардаринський район | 13000 | 62846 | 64324 | 74997 | 82739 | Шардара | 11 | 21 |
Ариська м.а. | 4606,43 | 59626 | 62496 | 65463 | 76920 | Арись | 6 | 28 |
Кентауська м.а. | 1283,19 | 90047 | 82478 | 80854 | 96884 | Кентау | 4 | 7 |
Туркестанська м.а. | - | 78285 | 102505 | 142899 | 207605 | Туркестан | - | 1 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
Населення, осіб (2021) |
---|---|---|---|---|---|
1 | Туркестан | 78285 | 102505 | 142899 | 207605 |
2 | Кентау | 64228 | 55521 | 57121 | 72573 |
3 | Сариагаш | 28739 | 25914 | 38848 | 59606 |
4 | Карабулак | 21406 | 28669 | 35301 | 51568 |
5 | Арись | 33523 | 38680 | 37996 | 50370 |
6 | Жетисай | 27807 | 30487 | 36494 | 44105 |
7 | Аксу | 21896 | 23620 | 29541 | 32896 |
8 | Ленгер | 21716 | 22038 | 24642 | 32622 |
9 | Шубарсу | - | - | 16350 | 32390 |
10 | Шардара | 25629 | 25452 | 30573 | 31431 |
11 | Манкент | 15104 | 19137 | 25058 | 30135 |
12 | Казигурт | 12061 | 13264 | 14867 | 26293 |
13 | імені Турара Рискулова | 14242 | 15182 | 17311 | 24748 |
14 | Абай | 12151 | 15454 | 17700 | 23510 |
15 | Староікан | 8239 | 11277 | 14294 | 20885 |
16 | Атакент | 15279 | 13260 | 16402 | 19240 |
17 | Чулаккурган | 8575 | 8727 | 7934 | 19090 |
18 | Темірлановка | 9193 | 11554 | 12495 | 17796 |
19 | Мирзакент | 10333 | 10146 | 13274 | 16550 |
20 | Коксаєк | 7011 | 6060 | 11053 | 14304 |
21 | Асиката | 9420 | 10682 | 11102 | 14245 |
22 | Карасу | 6704 | 7432 | 10294 | 14119 |
23 | Карамурт | 6448 | 8188 | 10538 | 14058 |
24 | Дербісек | 5733 | 9709 | 11234 | 13347 |
25 | Карнак | 6688 | 7305 | 10246 | 12860 |
26 | Тюлькубас | 9797 | 9499 | 10802 | 10973 |
27 | Колкент | 3751 | 5235 | 7113 | 10200 |
28 | Шаульдер | 6871 | 8561 | 8428 | 10195 |
Географія
Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора Бессаз — 2176 м), на південному сході — західна околиця Таласького Алатау, хребти Каржантау (висота до 2824 м) і Угамський (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).
Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками Келес, Куруккелес, Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.
Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.
Населення
Населення — 2054021 особа (2021; 1733864 у 2009, 1465561 у 1999, 1305333 у 1989).
Населення Південно-Казахстанської області, попри значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 2 111 893 | ▲2 150 256 | ▲2 193 556 | ▲2 233 568 | ▲2 282 474 | ▲2 331 505 |
Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
Населення | ▲2 462 782 | ▲2 511 698 | ▲2 567 707 | ▲2 621 523 | ▲2 678 335 | ▲2 734 734 |
Примітки
- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Казахстан от 19 июня 2018 года № 702. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область
- Офіційний сайт
- Південно-Казахстанська область, 1999 р.
- Погода у Південно-Казахстанській області. Казахстан
![]() |
Кизилординська область | Карагандинська область | Жамбильська область | ![]() |
Навоїйська область, ![]() |
Пн | |||
Зх Туркестанська область Сх | ||||
Пд | ||||
Джиззацька область, ![]() |
Сирдар'їнська область, ![]() |
Ташкентська область, ![]() |