| Чень Міншу | |
|---|---|
| спрощ.: 陈铭枢; кит. трад.: 陳銘樞; піньїнь: Chén Míngshū акад. Чень Мíншу́ | |
 Чень Міншу, зображений у книзі Хто є хто в Китаї | |
| Виконувач обов'язків прем'єр-міністра Китайської Республіки | |
| 15 грудня 1931 — 28 грудня 1931 | |
| Президент | Лінь Сень |
| Прем'єр-міністр | Він сам |
| Попередник | Чан Кайші |
| Наступник | Сунь Фо |
| Прем'єр-міністр Республіки Китай | |
| 16 грудня 1931 — 29 січня 1932 | |
| Прем'єр-міністр | Сам прем'єр (виконувач обов'язків) Сунь Фо |
| Попередник | Сун Цзивень |
| Наступник | Сун Цзивень |
| Міністр зв'язку Китайської Республіки | |
| січень 1931 — жовтень 1932 | |
| Попередник | Ван Боцюнь |
| Наступник | Чжу Цзяхуа |
| Народився | 4 грудня 1899.svg){kind=small} Ляньчжоу Гуандун Династія Цін |
| Помер | 1965 (65-66 років) Пекін КНР |
| Відомий як | політик, офіцер  |
| Громадянство |  Республіка Китай 1911-1949 КНР 1949 - 1965 |
| Національність | китаєць |
| Alma mater | Військова академія Баодінd |
| Політична партія | Гоміндан 1919-1926, ?-1949 Соціал-демократична партія Китаю Продуктивна народна партія Комуністична партія Китаю 1949-1957 |
| Професія | військовий політичний діяч адміністратор |
| Звання | генерал |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Чень Міншу (спрощ.: 陈铭枢; кит. трад.: 陳銘樞; піньїнь: Chén Míngshū акад. Чень Мíншу́) (4 грудня 1889 Ляньчжоу Гуандун Династія Цін — 15 травня 1965 Пекін КНР) — китайський генерал політик один з лідерів Повстання у Фуцзянь,та учасник Інцидента 28 січня.
Хакка з Хепу, Гуансі,закінчив військову академію Баодін (яка знаходиться в однойменному місті Баодін) брав участь у Північному поході.
Короткий час був виконуючий обов'язки прем'єр-міністра після того, як Чан Кайші пішов у відставку в грудні 1931 року. У 1932 році він брав участь в інциденті 28 січня, захищаючи місто Шанхай від Японської імперії .
Короткий період часу був членом Соціал-демократичної партії Китаю.[джерело?][ <span title="This claim needs references to reliable sources. (June 2024)">потрібна цитата</span> ]
Був одним із головних лідерів Фуцзяньського повстання та генеральним секретарем Продуктивної народної партії, провал яких змусив його виїхати до британського Гонконгу.У 1948 році приєднався до Революційного комітету Центрального постійного комітету Гоміньдану.Після заснування Китайської Народної Республіки він був членом постійних комітетів Народної політичної консультативної ради Китаю та Всекитайських зборів народних представників.Під час анти-правого руху він вирішив бути «правим». [1]
- ↑ Edited by Han Xinfu (韓信夫) and Jiang Kefu (姜克夫),《中華民國史大事記》History of the Republic of China, Beijing, 華書局，2011, ISBN 9787101079982