| Відбір на чемпіонат світу 1994 (плей-оф КОНКАКАФ–ОФК) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Турнір | Чемпіонат світу з футболу 1994 | ||||||
| |||||||
| 3:3 за сумою двох матчів Перемога Австралії 4:1 у післяматчевих пенальті | |||||||
| Перша гра | |||||||
| |||||||
| Дата | 31 липня 1993 | ||||||
| Стадіон | Стадіон Співдружності, Едмонтон | ||||||
| Арбітр | Артуро Брісіо Картер (Мексика) | ||||||
| Глядачі | 27,775 | ||||||
| Друга гра | |||||||
| |||||||
| після додаткового часу | |||||||
| Дата | 15 серпня 1993 | ||||||
| Стадіон | Сіднейський футбольний стадіон, Сідней | ||||||
| Арбітр | Сініхіро Обата (Японія) | ||||||
| Глядачі | 25,982 | ||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Формат відбору на чемпіонат світу з футболу 1994 передбачав, що переможець відбіркового турніру зони ОФК і команда, що посіла друге місце у відборі в зоні КОНКАКАФ, проводили між собою дві гри у форматі плей-оф. Переможець цього протистояння ставав учасником наступного раунду плей-оф, у якому в боротьбі проти представника КОНМЕБОЛ визначався володар однієї путівки вже безпосередньо до фінальної частини світової першості.
Учасниками плей-оф стали збірні Австралії та Канади. Вони провели між собою два матчі, відповідно на Стадіоні Співдружності в Едмонтоні та на Сіднейському футбольному стадіоні. Матчі завершилися з однаковим рахунком 2:1 на користь господарів, тож переможець плей-оф визначався в серії пенальті, в якій вправнішими виявилися футболісти Австралії.
Утім у наступному раунді плей-оф австралійці не змогли здолати збірну Аргентини, тож, як і канадці, до фінальної частини чемпіонату світу не пробилися.
Шлях до плей-оф
Канада пройшла до плей-оф як команда, що посіла друге місце у відбірковому турнірі в зоні КОНКАКАФ. За відсутності збірної США, яка не брала участі у відборі, адже була господаркою фінальної частини мундіалю, перемогу у відборі і відповідно пряму путівку на турнір прогнозовано здобула команда Мексики. За друге місце, що надавало право участі у плей-оф, у фінальному раунді континентального відбору з Канадою боролися збірні Гондурасу і Сальвадору, яких канадці здолали в очних двобоях.
Результати змагань у відбірковому турнірі в зоні ОФК також були досить прогнозованими —збірна Австралії виграла усі матчі у своїй відбірковій групі, а в другому раунді відбіркового турніру не менш впевнено здолала команду Нової Зеландії і таким чином стала другим учасником плей-оф.
Перша гра
Перша гра плей-оф відбулася на Стадіоні Співдружності в Едмонтоні 31 липня 1993 року за присутності 27 775 глядачів. Перебіг і результат гри значною мірою визначив епізод, що відбувся вже на 17-ій хвилині, коли австралійський воротар Роберт Забиця врізався у нападника суперників Дейла Мітчелла, за що був вилучений з поля. За відсутності у складі австралійців досвідченого Марка Боснича, який заради збірної не залишив «Астон Віллу», на поле уперше у своїй кар'єрі вийшов молодий Марк Шварцер, який згодом на багато років стане основним голкіпером Австралії і проведе у її складі понад 100 ігор[1]. Воротар змінив захисника Милана Благоєвича і решту матчу канадці мали чисельну перевагу.
Попри це повели у рахунку їх суперники — наприкінці першого тайму канадський захисник Нік Дасович відзначився автоголом. Проте вже в дебюті другого таймі його партнерам по команді вдалося не лише зрівняти рахунок, але й вийти уперед. За півгодини, що лишалися до завершення гри, послаблена команда Австралії більше була зосереджена на захисті власних воріт, ніж на спробах відновити рівновагу в рахунку[1].
Деталі
        Канада
|
    Австралія
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Друга гра
Гру-відповідь, що відбулася 15 серпня 1993 року, приймав Сіднейський футбольний стадіон, на трибунах якого зібралося 25 982 глядачі. За їх підтримки австралійці, яким необхідно було відігруватися після першого матчу, активно пішли в атаку і за результатами першого тайму мали перевагу 10:1 за ударами. Однак надійно грав голкіпер канадців і така активність Австралії у нападі була винагороджена лише перед свистком на перерву, коли успішним став удар у падінні через себе Френка Фаріни.
По перерві на полі з'явився Карл Велентайн замість Доменіка Мобіліо, і канадці перебудували тактику гри, що принесло результат вже через 9 хвилин після відновлення гри, коли голом відзначився Ліндон Гупер. Господарі поля знову були змушені наздоганяти в рахунку, що їм врешті-решт вдалося на 77-ій хвилині, коли голом відзначився Мехмет Дуракович. Таким чином рахунок за сумою двох матчів зрівнявся, а згодом втримався до завершення другої гри. За регламентом було проведено два 15-хвилинні тайми додаткового часу, які переможця не виявили. Тож долю плей-оф визначила серія післяматчевих пенальті, героєм якої став молодий Марк Шварцер, який відбив удари Алекса Банбері і Майка Свіні, принісши таким чином перемогу Австралії.
Деталі
|
Австралія
|
Канада
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- ↑ а б Cockerill, Michael (2 серпня 1993). Pressure on Socceroos after World Cup defeat. The Sydney Morning Herald. с. 36, 38. Процитовано 20 травня 2020 — через Newspapers.com.(англ.)
Посилання
- Відбірковий турнір на RSSSF.com (англ.)