Чарлз Вернон Бойз | |
---|---|
![]() | |
Ім'я при народженні | англ. Charles Vernon Boys ![]() |
Народився | 15 березня 1855[1][2][…] ![]() Рутленд, Східний Мідленд, Велика Британія ![]() |
Помер | 30 березня 1944[4][5][…] (89 років) ![]() Andover[d], Гемпшир[d], Гемпшир, Велика Британія ![]() |
Місце проживання | Англія ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | фізик ![]() |
Alma mater | коледж Марлбороd ![]() |
Заклад | Імперський коледж Лондона ![]() |
Членство | Лондонське королівське товариство ![]() |
Батько | Charles Boysd[6] ![]() |
У шлюбі з | Marion Amelia Pollockd ![]() |
Діти | unknown child Boysd[6] ![]() |
Нагороди | |
Автограф | ![]() |
![]() ![]() |
Чарлз Ве́рнон Бойз (англ. Sir Charles Vernon Boys, FRS[7]; 15 березня 1855, графство Ратленд — 30 березня 1944, Андовер) — британський фізик-експериментатор, член Лондонського королівського товариства[8].
Біографічні дані
Чарлз Вернон Бойз народився 15 березня 1855 року і був восьмою дитиною у сім'ї Карла Бойза, вікарія Англіканської церкви у графстві Рутленд.
У 1873—1876 роках навчався у Королівській гірничій школі у Кембриджі, де у нього наставником був Фредерік Гатрі. У 1889—1897 роках — професор Королівського коледжу в Лондоні, у 1897—1943 роках працював у «Метрополітен газ рефері» і з 1897 року — професор Королівської гірничої школи[en].
Відомий своїми науковими роботами з оптики, механіки й теплотехніки. У 1895 році удосконалив крутильну вагу, за допомогою якої визначив гравітаційну сталу і густину Землі з більшою точністю ніж Генрі Кавендіш у своєму експерименті кінця XVIII століття.
Розробив метод визначення показника заломлення лінз (метод Бойза). Фотографував блискавку, електричні іскри. За допомогою високошвидкісних фотографічних методів досліджував поведінку рідин (1886).
У 1887 році винайшов радіомікрометр та вимірював ним тепло від Місяця і планет (зокрема, для температури поверхні Юпітера отримав значення менше від 100 °С). Сконструював газовий калориметр. У 1888 році виготовив тонкі волокна з кварцового скла і запропонував їх використовувати як торсіони для вимірювання дуже малих зусиль.

Був обраний членом Лондонського королівського товариства у 1888 році[7].
Бойз одружився з Маріон Амелією Поллок у 1892 році. Вона стала причиною скандалу через стосунки з математиком з Кембриджу Ендрю Форсайтом[en], в результаті чого Форсайт був змушений піти у відставку зі своєї посади. Бойз розлучився з Поллок у 1910 році, і вона згодом одружилася з Ендрю Форсайтом.
У 1896 році науковець був нагороджений Королівською медаллю Лондонського королівського товариства[9].
У 1916—1917 роках обіймає посаду президента Лондонського фізичного товариства.
Разом з американським винахідником Френком Шуманом[en] займався розробленням конструкцій «сонячних котлів» (англ. Sun-boiler) схожих на сучасні параболічні сонячні колектори[10].
У 1924 за винахід газового калориметра нагороджений медаллю Румфорда.
Чарлз Вернон Бойз помер 30 березня 1944 року у місті Андовері.
На вшанування пам'яті вченого Лондонським фізичним товариством заснована премія імені Чарлза Бойза.
Примітки
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ http://apprendre-math.info/anglais/historyDetail.htm?id=Boys
- ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/76537/Sir-Charles-Vernon-Boys
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Rayleigh, B. (1944). Charles Vernon Boys. 1855–1944. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 4 (13): 771. doi:10.1098/rsbm.1944.0021.
- ↑ Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Чарлз Вернон Бойз в архіві MacTutor (англ.)
- ↑ Royal Medal [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.).
- ↑ US patent 1240890, F. Shuman & C. V. Boys, "Sun Boiler", issued 1917-09-25
Джерела
- Храмов Ю. А. Бойс Чарлз Вернон // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 38. — 400 с.