село Чайчинці | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Тер. громада | Борсуківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020010110080140 ![]() |
Облікова картка | Чайчинці |
Основні дані | |
Перша згадка | 1583 |
Населення | 594 |
Територія | 2.640 км² |
Густота населення | 225 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47414 |
Телефонний код | +380 3549 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′20″ пн. ш. 25°52′25″ сх. д. / 49.85556° пн. ш. 25.87361° сх. д. |
Водойми | р. Саморийка |
Відстань до районного центру |
21 км |
Найближча залізнична станція | Карначівка |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47412, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Борсуки, вул. Шевченка, буд. 3 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Ча́йчинці — село в Україні, у Борсуківській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2020 центр однойменної сільради. У зв'язку з переселенням мешканців хутір Долицька виведений з облікових даних. Розташоване на річці Саморийка, на півдні району. На відстані 0,5 км розташоване село Гнидава , а на відстані 1 км розташоване село Снігурівка.
Населення — 554 особи (2007 р.).
Поблизу села є ботанічна пам'ятка природи — Чайчинецька бучина; в урочищі «Могила» поховані козаки Б. Хмельницького.
Історія
Згадується село 21 липня 1460 року в книгах галицького суду [1].
Федько Вишневецький після смерті батька — Михайла Вишневецького — 1517 року отримав значну частину спадку — села Манів, Борсуківці, Старі Борсуківці, Нападківці, Гацьково, Чайчинці, Микитчино, Левково, дві Доманінки, Лопушно й Корчалівка[2].
Ще одна писемна згадка — 1583 р. як Почапинці.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Вербовецької волості Кременецького повіту Волинської губернії мешкало 550 осіб, налічувалось 54 двори, існували православна церква, постоялий будинок, водяний млин[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 789 осіб (387 чоловічої статі та 402 — жіночої), з яких 639 — православної віри[4].
1 жовтня 1933 року утворено ґміну Колодне Кременецького повіту і село включено до неї[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району[7].
Пам'ятки

Є церква Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього (збудована 1776 р., дерев'яна).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970 р.).
У 1740 в Чайчинцях Михайло Вишневецький вибудував літню резиденцію-палац, який нагадував центральну частину Вишнівецького замку. Палац частково згорів під час першої світової війни.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Джерела
- Басюк Г., Ковальков Ю. Чайчинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 583. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Петраш Б., Цалик Л. Чайчинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 681—683. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Пакуночок у повстині [Текст] : [в с. Чайчинці у місцевому храмі знайдено повстанський архів] / Л. Цалик // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 37 (15 верес.). — С. 7 : фот.
- Czajczyńce, wś, powiat krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 729. (пол.)
- Czajczyńce, wś, powiat krzemieniecki, gmina Werbowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 347. (пол.)
Галерея
-
Дорога в село
-
Капличка
-
Крамниця
Примітки
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.267, №2970 (лат.)
- ↑ Собчук В. Д. Знать Південної Волині на схилі середніх віків. Історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження: Дис… канд. іст. наук / В. Д. Собчук. — К., 2002.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-29. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»