Тарас Чайка Тарас Ігорович Чайка
Старший лейтенант (посмертно)
Чайка Тарас Ігорович
Загальна інформація
Народження	10 лютого 1993(1993-02-10) с. Сокіл, Волинська область, Україна
Смерть	2 листопада 2022(2022-11-02) (29 років) Торське, Донецька область, Україна, (загинув в бою)
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Alma Mater	Львівський національний аграрний університет
Ступінь	Магістр
Псевдо	«Хімік»
Військова служба
Роки служби	2022 — 02.11.2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	125 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022) Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки

Чайка Тарас Ігорович (10 лютого 1993 — 2 листопада 2022) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, командир окремого розвідувального взводу, який відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно).

Народився 10 лютого 1993 року в с. Сокіл Волинської області. Навчався у Львівському науковому ліцеї № 1 імені Б.-І.Антонича. Після закінчення школи у 2010 році вступив до Львівського національного університету природокористування за спеціальністю «Облік та аудит», а у 2014—2016 навчався у магістратурі цього закладу. Також здобув освіту за освітнім ступенем магістра в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Право».

У 2014 році закінчив військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав звання «молодший лейтенант».

Працював бухгалтером, юристом, арбітражним керуючим, медіатором. У 2020 році отримав спеціалізацію у галузі «альтернативного вирішення спорів». У 2021 році одержав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Захоплювався мисливством та рибальством, був членом Львівської міської та Золочівської районної організацій українського товариства мисливців та рибалок.

У перші дні російського вторгнення в Україну пішов на війну добровольцем. Служив у лавах 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України командиром окремого розвідувального взводу.

16 квітня 2022 року отримав звання «лейтенант».

2 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій в Донецькій області автомобіль, в якому перебував Тарас Чайка, потрапив під танковий обстріл. Лейтенант Чайка Тарас отримав осколкове поранення не сумісне з життям, однак він зумів спрямувати автомобіль в сторону протилежну обстрілам, чим врятував життя екіпажу машини. Від отриманого поранення Тарас Чайка загинув.^[1]

Похований у Львові на Полі почесних поховань на Личаківському цвинтарі у м. Львів

У загиблого залишилися мати, дружина, донька Тереза та брат близнюк.^[2]

На Львівському науковому ліцеї № 1 імені Б.-І.Антонича, де навчався Тарас, намальований мурал на його честь.^[3]

12 травня 2023 року у м. Львові в парку «Залізна Вода» висадили дерева пам'яті.^[4] 8 явір-кленів — це вісім героїчних історій, які мали б інше завершення, якби не російське повномасштабне вторгнення в Україну. Одне з дерев висаджено в пам'ять про Тараса Чайку. На кожне дерево почеплено іменний надпис у вигляді військового жетону. Біля алеї розмістили інформаційний стенд, на якому є імена та фотографії військовослужбовців. Біля кожного є QR-код, перейшовши за яким, можна прочитати про кожного з Героїв.

Про запровадження іменної стипендії Тараса Чайки доповідав голова Вченої ради ЛНУП, в.о. ректора Володимир Снітинський, який проінформував присутніх, що з метою увічнення подвигу Героя України Тараса Чайки, випускника ЛНУП, що з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов на війну добровольцем, був командиром окремого розвідувального взводу, загинув у бою на Донеччині 2 листопада 2022 року та посмертно отримав звання Героя України з відзначенням орденом «Золота Зірка» (Указ Президента України від 29 вересня 2023 року), на факультеті управління, економіки та права ЛНУП буде створено навчальну аудиторію імені Тараса Чайки,^[5] а також пропонується запровадити стипендію імені Тараса Чайки для студентів денної форми навчання ЛНУП.^[6] Вчена рада вшанувала пам'ять Героя хвилиною мовчання і одноголосно підтримала дану пропозицію.

9 жовтня 2024 року у ЛНУП відбулася презентація книги «Героями не народжуються». Захід відбувся в аудиторії ім. Героя України Тараса Чайки — студента університету, який героїчно загинув за Україну.^[7]

31 січня 2024 року у Рожищенському ліцеї № 2 відкрили меморіальну дошку Герою України Тарасу Чайці.^[8]

28 лютого 2024 року у м. Рожище Волинської області перейменували вулицю на честь загиблого військовослужбовця, Героя України Тараса Чайки.^[9]

• Звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[10][11][12]
• Медаль «Захиснику України» (21 травня 2024, посмертно) — відповідно до указу Міністра оборони України № 786 від 21.05.2024.^[13]
• відзнака «Почесний знак святого Юрія» (16 серпня 2024, посмертно) — за виняткову жертовність та героїзм, відповідно до розпорядження міського голови м. Львів № 377 від 16.08.2024.^[14]
• Старший лейтенант (28 серпня 2024, посмертно) — згідно з наказом № 532 КВ ОК «Захід» від 28.08.2024.

• Білик, Борис; Григоренко, Тетяна (2023). Героями не народжуються. Частина 2. Баштанка: Мій дім - Україна. с. 287—289.
• Герої України. Російсько-українська війна. Випуск 2 (PDF). Київ: Енциклопедичне видавництво. 2024. с. 145—147.
• Полеглі за Україну військовослужбовці ЗСУ (2023 р.) (PDF). Київ: Центр учбової літератури. 2024. с. 86.
• Ярухін, Юрія (2024). Герої нескореної України. Борисфен Інтел. с. 189.